Як Ви плануєте свій сімейний бюджет?

запитали кореспонденти «Є Поділля» у знаних в області людей

Ірина Ковальчук, заступник Хмельницького міського голови:
«Свого часу, коли ще працювала економістом на «Темпі», вела зошит витрат і доходів: зарплата, допомога від бабусі та дідуся плюс самі з чоловіком щось вирощували на дачі. Правда, тоді, років двадцять тому, відсотків 60-70 сімейного бюджету йшло на одяг, 30-40 – на харчі. Нині – навпаки, у нас майже все зароблене йде на харчі.
Кризу ми відчули, як і всі. І хоч зарплату отримую, як і раніше, в повному обсязі, але різниця в цінах дається взнаки. Коли передбачаються великі витрати чи нагоди, як-то весілля, родини.., тоді намагаюся відкладати наперед. Так само і з ремонтом - треба заощаджувати не один місяць.
До того ж, у мене хворий батько, і йому потрібно допомагати. А ще впродовж трьох років допомагаю церкві, а останній – роблю те, чого вимагає Святе Письмо, – віддаю до 10 відсотків свого доходу. А ще з власної кишені платила зарплатню юнакові, який працював на будівництві дому милосердя, який зводить Георгіївський храм».

Віталій Кропивницький, голова Городоцької райдержадміністрації:
«Якогось стратегічного планування сімейного бюджету у нас немає. Все залежить від потреби. Дрібні покупки, зазвичай, дружина робить сама. Якщо хочемо купити щось серйозне – обговорюємо, вирішуємо разом. Оскільки я державний службовець, то проблем із виплатою зарплати немає. Щоправда, через кризу купівельна спроможність зменшилася. Можу сказати, що наш сьогоднішній сімейний бюджет – бюджет проїдання, на «розвиток» майже нічого не залишається».

Лариса Висоцька, президент асоціації «Вікторія»:
«Звичайно, планую. Правда, на купки гроші не розкладаю, хоча колись було і таке. А зараз обов’язково планую певну суму на відпочинок і відкладаю щомісяця. На це йде більша частина моїх коштів, оскільки двічі на рік у зв’язку зі здоров’ям відпочиваю за кордоном, у Єгипті.
Так само намагаюся вкластися в суму, яку маю потратити на харчування. Те ж – і з коштами, які відкладаю на одяг, косметику та парфумерію.
А ще можу дозволити собі допомагати дітям та внукам. Я дуже багато працюю, тому особливих фінансових проблем не маю».

Володимир Мислицький, музикант:
«Живемо на одну мою зарплату музиканта військового оркестру. Раніше, до кризи, ще можна було підзаробити на весіллях, ювілеях... Нині ж люди вважають за доцільніше святкувати вдома, в тісному колі, і музика їм не дуже потрібна. Але я хапаюся за будь-яку можливість підзаробити.
Моя дружина зараз сидить з маленькою дитиною і отримує 144 гривні допомоги, маємо ще трьох дітей. На підтримку з боку родичів також розраховувати не доводиться. Тому економимо на всьому: на харчах, одязі для себе, розвагах. Якщо, припустимо, дитина хоче покататися на машинці, починаємо відволікати її. Зекономимо якусь гривню, потім купимо йому фрукти чи молоко.
Щодо харчування, то більше налягаємо на овочі. М’ясо в нас і раніше бувало нечасто, а тепер дивимося, щоб купити подешевше, та ще й з кісточкою, щоби і на борщ вистачило, і ще й м’ясо можна було б позрізати для котлет чи вареників. Економимо навіть на ліках. Коли в дитини, припустимо, нежить, то дружина не йде до аптеки за краплями по 20 гривень, а лікує малюка соком каланхое, алое, трав’яними чаями.
Щодо відпочинку, то на моря ми не їздимо, а діти відпочивають у моїх батьків - на свіжому повітрі, з домашнім молоком, фруктами та овочами без хімії».

Підтримай сайт