Гаряча тема:
- Війна
Чи можна самостійно побороти кризу?
Намагалися з’ясувати наші кореспонденти
Останні півроку тільки й чути, що про кризу. Й навіть якщо ти ніяких змін у своєму житті не відчув, все одно чекаєш: от-от має статися… А якщо на роботі врізали платню, кредит нічим платити чи депозит з банку не віддають, то взагалі все бачиться у чорних кольорах. Однак, стверджують фахівці різних галузей, кризу можна і треба перемогти. І зробити це під силу кожному.
На ліках не економте, хоча б перші п’ять днів
Тільки-но криза вдарила по наших кишенях, як майже недоступними стали ліки. Намагаючись зекономити, ми просимо фармацевта «дати щось дешевше», аніж виписав лікар. Або ж купуємо по списку, окрім найдорожчих. Однак, зазначає головний лікар обласного кардіодиспансеру Ігор Салабай, зекономивши одного разу на лікуванні, в подальшому можна на нього витратити набагато більше. І, що найгірше, втратити здоров’я. Щоб все-таки якось вкластися у сімейний кошторис і не нашкодити собі, Ігор Олегович радить дотримуватися кількох правил. По-перше – не соромитися казати лікарю про свої фінансові можливості. Якщо лікар наполягає лише на конкретних препаратах в конкретній аптеці, краще звернутися до іншого фахівця. Зазвичай, лікар, зваживши можливості пацієнта, виписує оптимальний рецепт.
Друге правило, якого слід дотримуватися: перші п’ять днів лікуватися дорожчими препаратами, потім можна переходити на дешевші аналоги. Справді, сьогодні досить велике розмаїття виробників лікарських препаратів. Найдешевші, зазвичай, індійського виробництва. Вітчизняні теж дешевші від вироблених в країнах Західної Європи. І, як зазначає Ігор Олегович, й в Україні сьогодні виробляють ліки досить непоганої якості. Однак, розібратися в цьому ринку може тільки досвідчений фахівець. Наприклад, в європейських країнах лікарський препарат проходить перевірку в п’ятьох лабораторіях, а в Індії – лише в одній. Це відображається і на ціні, і на якості. Деякі українські препарати теж проходять декілька лабораторних експертиз. Однак, усі інструкції до лікарських засобів – і в Індії, і в США, і в Європі – однакові, і про різні перевірки там не значиться. Тому краще покладатися на думку професіонала.
Інвестуйте в освіту
Як це не дивно, але ідеальним варіантом для інвестування під час кризи вважається освіта. Криза в будь-якому разі призводить до втрати коштів, але якщо вкласти їх у підвищення власної кваліфікації або навіть перенавчання, то буде простіше знайти роботу і прогодувати сім’ю. Наприклад, якщо ви не знайомі з ком-
п’ютерною грамотою, то роботу знайти вам буде набагато важче, аніж тим, хто має хоча б елементарне поняття про клавіатуру, “мишку” й інтернет. Як розповідають “комп’ютерні генії”, котрі беруться навчати “чайників”, щоб пізнати ази таких знань, потрібно не менше десяти – п’ятнадцяти занять. Наразі одне заняття, в середньому, коштує близько двадцяти гривень.
Пригодиться для пошуку роботи і знання іноземної мови. Не факт, що в райцентрі, наприклад, потрібні перекладачі, та й для досконалого володіння чужою мовою потрібно займатися не один рік. Однак, знання іноземної мови на розмовному рівні, піднесе вас в очах потенційного роботодавця, це точно. Словом, досконалості немає меж. Коштують інтенсивні мовні курси в обласному центрі (навчатися потрібно 3 місяці) близько 1800 гривень.
Ще в період кризи можна перекваліфікуватися або навчитися потрібній справі. Тій, попит на яку є завжди. Наприклад, закінчивши курси швачок, можна якщо не влаштуватися на роботу в один із сотень швейних цехів, то, принаймні, обшивати свою сім’ю. Шити власний одяг дешевше, аніж купувати на ринку чи в магазині. Коштують курси крою та шиття близько 100 гривень на місяць. Навчатися потрібно протягом шести місяців. Ті, хто перебуває на обліку в Хмельницькому міському центрі зайнятості зі статусом безробітного та має міську прописку, може пройти безкоштовне навчання, організоване центром. За три місяці, розповідають в центрі зайнятості, можна не тільки навчитися швейній справі, а й отримати можливість працевлаштуватися.
Говоріть про кризу навіть з дітьми
Дуже часто криза економічна перетворюється на кризу психологічну. Психологи стверджують, що під час кризи виникає низка негативних емоцій, впоратися з якими важко. Серед них – відчуття самотності, депресія, агресія. “Аби впоратися з кризою, перше, що можна порадити зробити, – це продумати фінансову опору, якийсь “запасний аеродром”, “план В”, – розповідає психолог Ганна Літвінчук. – Треба вирішити, що робити на випадок звільнення, скорочення зарплати, зростання відсотків по кредитах. І лише коли людина матиме декілька планів, то, можливо, у неї зникне відчуття небезпеки і постійного ризику. Важливо також мати підтримку близьких. Навіть якщо працівник розуміє, що звільнили його з об’єктивних причин, звільнення все одно б’є по самооцінці. Особливо важко тим людям, які утримують сім’ю. Доходить до того, що людина перестає поважати себе. Тому важливо знаходити емоційну підтримку. Головне – не замикатися, не переварювати проблему усередині себе, а ділитися нею з близькими людьми”.
Поговорити про кризу та поділитися проблемами можна навіть з дітьми. Дитина, навіть дошкільня, може глибоко усвідомити складні економічні процеси. Але подавати їй це потрібно в доступній формі. У цій ситуації батьки мають використовувати кризу у виховних цілях. “Говоріть дитині, що допоки є родина, допоки в ній добрі стосунки – ми переживемо і кризу, – каже Ганна Літвінчук. – Діти можуть взяти на себе певні обов’язки в родині, таким чином вони будуть впевнені, що долають кризу разом з батьками”.
Нерухомість або депозит у гривнях
Як зазначає доцент кафедри фінансів та банківської справи Хмельницького національного університету Андрій Олійник, зараз досить зручний час для вкладання вільних заощаджень у нерухомість, адже у іноземній валюті вона здешевіла майже на п’ятдесят відсотків. Втім, це стосується лише тієї категорії подолян, які “піднакопичили” хоча б кілька десятків тисяч умовних одиниць.
А тим, чиї заощадження набагато скромніші, Андрій Володимирович радить покласти їх на депозит у банку у національній валюті на короткий термін – до року. “В Україні прийнято, що заощадження мають бути у іноземній валюті, – констатує Андрій Олійник. – Однак, це ненормальне явище, яке підриває національну економіку й якого у розвинутих країнах давно вже немає. В умовах плаваючого курсу, на який наша країна перейшла восени минулого року, зберігати заощадження у іноземній валюті рано чи пізно буде невигідно, бо коливання можливі як у бік зростання, так і спаду. Але треба враховувати й політичні ризики. До того ж, попереду вибори й політики навряд оминуть можливість заробити на передвиборчу кампанію на коливаннях курсу...”.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: