Цей день в історії Хмельниччини: 5 листопада

Проблеми зі списками виборців траплялися й на початку минулого століття. У фондах Державного архіву Хмельницької області міститься чимало тогочасних скарг людей на неправильне їх виключення зі списків виборців чи навпаки — не внесення до них.

Наприклад, серед них є заява жителя Летичева Баруха Хаскелевича Ройтмана. Він вказав, що винаймав у містечку окрему квартиру в будинку Шлеми-Хайма Козака. Проте він не був внесений до списків міських виборів до Державної думи. Крім того, позивач підкреслював, що 5 листопада 1906 року він подав заяву та посвідчення поліцейського спостерігача. Проте комісія відмовила чоловікові у задоволені його скарги. Своє рішення мотивували тим, що він її запізно подав.

Такий випадок наводять науковці Анатолій Глушковецький і Вадим Чернов у статті «Скарги як джерело вивчення виборів до Державної думи у Проскурівському та Летичівському повітах Подільської губернії».

Фактично цього дня 1918 року припинила своє існування міжнародна авіапоштова лінія Відень-Львів-Проскурів-Київ. Вона мала протяжність 1 тисячу 200 кілометрів. Ключову роль у такому авіаційному сполученні відгравав тодішній Проскурів, де літаки проходили дозаправлення та технічний огляд, а пізніше у містечку також перевантажували поштові відправлення, які були спрямовані на Одесу.

Проте розвал Австро-Угорської імперії негативно вплинув на існування цієї лінії. З 15 жовтня 1918 року перельоти стали нерегулярними. А останній рейс з Відня вирушив 5 листопада того ж року, але не зміг долетіти до Києва. У Львові літак перепинила польська влада.

А започаткували цю першу у світі авіапоштову лінію 27 березня 1918 року. Тоді вийшов відповідний циркуляр австро-угорського уряду. Її урочисте відкриття відбулось 31 березня на віденському аеродромі Асперн.

Про це написав історик і краєзнавець Сергій Єсюнін у статті «Перша у світі авіапоштова лінія Відень-Львів-Проскурів-Київ».

Згідно з наказом НКВС, 5 листопада 1937 року було розстріляно сімох жителів Берездівського району (його територія нині розділена Шепетівським і Славутським районами — авт.). У матеріалах наукового збірника «Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки» йдеться, що серед розстріляних того дня було двоє жінок похилого віку. Усіх звинуватили в участі у «Польській військовій організації» (ПОВ). Подібні випадки були не поодинокими.

У справі «ПОВ» часто проходили не лише поляки, а й громадяни інших національностей — українці, німці, литовці... Зазвичай це були колгоспники і селяни-одноосібники, які часто не розуміли, які саме злочини їм інкримінують. Загалом впродовж 1937-1938 років в Україні органи НКВС «по польській лінії» заарештували 56 тисяч 516 людей. З-поміж них 44 тисячі 467 осіб були етнічними поляки.

5 листопада 2017 році у центрі Хмельницького дві групи осіб влаштували стрілянину. Вони застосували мисливську зброю та спецзасоби для відстрілу гумових куль, внаслідок чого п’ятеро чоловіків отримали різні поранення. Ніхто зі сторонніх громадян не постраждав. Близько 12 підозрюваних у вчиненні стрілянини встановили та затримали правоохоронці.

Торік цього дня депутати Кам’янець-Подільської міської ради проголосували за перейменування місцевої вулиці Ватутіна. Її назвали на честь Героя російсько-української війни Василя Сліпака — відомого оперного соліста, який 26 червня 2016 року загинув у бою від кулі ворожого снайпера.

Крім того, 5 листопада 2019 року Володимир Зеленський посмертно нагородив орденом «За мужність» III ступеня Героя російсько-української війни Романа Джерелейка. Воїн, який був родом з Волочиська, загинув 19 липня того ж року під час бою від кулі снайпера.