Розкопки на Хмельниччині: вперше на західному Поділлі науковці зафіксували комплекс ранніх слов’ян

29 травня на Дунаєвеччині науковці підвели підсумки рятівних археологічних розкопок на багатошаровій пам’ятці Чаньків-1. Археологи тут працювали близько двох місяців. Ці розкопки передували будівництву об’їзної дороги в обхід Дунаївців.

Як сайт «Є» писав раніше, на Хмельниччині за останні роки такі масштабні рятівні дослідження стали одним з найбільших пам’яткоохоронних проектів. І матеріали, отримані під час цих рятівних археологічних робіт, є принципово важливими для науки. Передусім тим, як повідомляє науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України, що вперше на західному Поділлі науковці зафіксували комплекс ранніх слов’ян І-ІІ століття нашої ери. До сьогодні вважалось, що тут вони з’явились не раніше IV століття нашої ери.

«Вперше на цих теренах виявлено пізньозарубинецькі об’єкти. Пам’ятки цього типу датуються І-ІІ століттям нашої ери і є принципово важливими для формування наступних археологічних культур в південно-східній Європі – черняхівської та київської. Сусідні території Волині, Південного Бугу вже були ними заселені на той час. А ця частина Поділля, яку в давньоруський час називали Пониззям, на лівому березі середнього Дністра поки була «terra incognita» в історії слов’янських племен І – ІІІ століття. Відкриття нашою експедицією комплексу зарубинецької культури на Західному Поділлі, на пам’ятці Чаньків-1, свідчить про появу слов’янського населення на цих землях вже у І столітті нашої ери. Це важливо для майбутніх досліджень, зокрема, історії появи та розселення слов'янських племен у Європі», - розповідає керівник Дунаєвецької археологічної експедиції НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України, завідувач відділом археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України Олег Петраускас.

А ось найдавніший виявлений археологами тут матеріал належить до культури лінійно-стрічкової кераміки, яка на цих теренах передувала трипільській і займала великі простори Центральної та Східної Європи. На сьогодні в Україні досліджено вкрай мало таких об’єктів цієї культури. На пам’ятці Чаньків-1 ж вдалось виявити і детально вивчити частину добре збереженої житлово-господарської споруди. Її вік - більше семи тисяч років.

«Ми виявили багато рухомих знахідок. Зокрема, фрагменти кам’яних тесел та вироби з кременю, серед яких фрагменти ножів та скребків. Що дуже цікаво, сировина для крем’яних виробів була як місцевою, так і з території сучасної Волинської та Рівненської областей, а це засвідчує мобільність населення у той час. Ми також виявили два види посуду: столовий та кухонний. Якщо кухонний був погано випалений, з домішками піску та органіки, то столовий - дуже якісний і, що важливо, - з типовим для цієї культури так званим «нотним орнаментом», - розповідає молодший науковий співробітник НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України Богдан Сало.

Окрім вже згаданих матеріалів, на пам’ятці також виявлено матеріали трипільської культури етапу B I (V тис. до н.е.); доби бронзи (ІІ тис. до н.е.); раннього залізного часу (VII-VI ст. до н. е.); черняхівської культури (IІI ст. н. е.) та давньоруського часу (ХІІ-ХІІІ ст.).

Довідково: Багатошарове поселення Чаньків-1 відоме ще з 1980-х років. Пам'ятку відкрив археолог Володимир Захар’єв. У 2011 році, ще на етапі розроблення проєкту будівництва дороги, поселення було повторно обстежене науковцями, які запропонували дорожникам виконати превентивні археологічні розкопки. На жаль, у 2013 році , без попереднього дослідження, частину пам’ятки зруйнувала будівельна техніка.У березні 2019 року Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України провела археологічні розвідки та виготовила науково-технічну документацію і кошторис на виконання пам’яткоохоронних робіт. З урахуванням сучасного стану пам’ятки (після несанкціонованих будівельних робіт) під проведення рятівних досліджень потрапила частина поселення площею 4000 квадратних метрів.