Перейменувати Хмельницький у Проскурів: що думають історики та міський голова (ОПИТУВАННЯ)

Повернути Хмельницькому його історичну назву Проскурів. Такі ініціативи щодо перейменування міста виникали у минулі роки. Проте жодного разу вони не отримували достатньої підтримки. Наприклад, подібну електронну петицію члени міської топонімічної комісії відхилили 19 травня 2016 року. З того часу минуло п’ять років.

Сайт «Є» вирішив з’ясувати, чи перейменування Хмельницького не втратило актуальності й нині, чи є у цьому історична та економічна доцільність. За відповіддю звернулися до місцевих істориків і краєзнавців Сергія Єсюніна та Ігоря Западенка, а також міського голови Олександра Симчишина.

Чому нелогічно повертати назву Проскурів: думка Сергія Єсюніна

Сергій Єсюнін вважає, що перейменовувати Хмельницький у Проскурів дещо нелогічно. За його словами, понад 300 років наше місто називалося Плоскировом. Все змінилося у 1795 році, коли Поділля було приєднане до Російської імперії. Тоді ж і виникла зросійщена назва Проскурів.

«Якщо ж повертати Хмельницькому його історичну назву, то місто варто перейменовувати у Плоскирів. Але у цьому немає жодної необхідності. Це навіть почесно, що наше місто назване на честь гетьмана Богдана Хмельницького, хоча він ту ніколи й не був», — зазначив Сергій Єсюнін.

Проскурова вже не повернеш: Ігор Западенко про два різні міста

Ігор Западенко є не лише істориком, а й — корінним проскурівчанином. Він точно встановив, що його предки жили тут ще на початку ХІХ століття. Чи варто перейменовувати місто у Проскурів, у нього запитують вже понад десять років. Але за цей час позиція Ігоря Валентиновича не змінилася: він проти перейменування Хмельницького.

«Скільки не перейменовуй, Проскурова вже не повернеш. Проскурів і Хмельницький — це певним чином два різні міста. Вони займають одне місце у просторі, але не у часі. У них різний менталітет», — вважає Ігор Западенко.

Історик пояснює, що наше місто вже пережило кілька хвиль урбанізації. Перша припала орієнтовно на 1870-ті роки. Вона й сформувала Проскурів як повітове, індустріальне містечко. Натомість друга хвиля урбанізації, яка розпочалася у 1950-ті, його змела. Власне перейменування міста у 1954 році й відокремило давній Проскурів від сучасного Хмельницького.

«Тому Проскурів має залишиться на сторінках підручників і краєзнавчої літератури. Але ми маємо зберегти його спадок, який залишився на вулицях нашого міста», — зазначив Ігор Западенко.

Також він додає, що «іноземною» назвою фактично є не лише Проскурів, а й Плоскирів, який став своєрідним спадком Речі Посполитої. За його словами, у першій писемній згадці про наше місто воно фігурує як Плоскировіце (Ploskirowce), а не Плоскирівці. Але нині перейменовувати Хмельницький у Плоскировіце взагалі недоцільно. Тому питання повернення історичної назви місту він вважає спекулятивним і необґрунтованим.

Перейменування міста — це величезні затрати: Олександр Симчишин

За словами Олександра Симчишина, колись підіймалася тема, що дуже дорого перейменовувати вулиці. Насправді ж — це майже безплатно. Місто несе лише витрати, пов’язані зі встановленням табличок. Від людини це теж нічого не вимагає: вносити зміни у документи необхідно лише у випадках оформлення спадку та продажу нерухомості.

«Зовсім інша ситуація з перейменуванням міста. Ми не рахували, скільки б це коштувало, але це величезні затрати. Зміна назви міста вимагає перейменувати усі юридичні особи: дитсадки, школи, лікарні, комунальні підприємства, — розповідає міський голова. — Наприклад, раніше ми хотіли перейменувати КП БРЕД (комунальне підприємство по будівництву, ремонту та експлуатації доріг — авт.). Але швидко відмовилися від такої ідеї, адже довелося б перереєстровувати усі одиниці техніки і майно, що вимагає значних коштів».

За таких умов Олександр Симчишин вбачає за доцільне перейменовувати лише міста, названі іменами радянських діячів.

«У студентські роки я критикував деякі кроки Богдана Хмельницького, але переконаний, що він є безумовно легендарною і важливою для України постаттю. Тому як патріот пишаюся, що місто, у якому живу та яким керую, має ім’я Богдана Хмельницького», — зазначив Олександр Сергійович.

До теми: Хмельницькому – 590: коли та де віднайшли першу згадку про Плоскирівці