FacebookInstagramRSSTwitterViberTelegramYouTubeTelegramViberWhatsApp ФотоВідеоКількість переглядів
30 Квітня, 2024

Таємниці замкової книги Заслава та втрати на сході - 26 серпня в історії

26 серпня 1573 року датується приятельська угода про поділ майна між боярами, у Заславській замковій книзі (Заслав - нині Ізяслав). Фото: з архіву

Про події з історії світу, України та Хмельниччини.

26 серпня для Хмельниччини - день непоправних втрат на сході країни... В зоні проведення ООС, при виконанні службових обов'язків загинуло п'ятеро подолян. У 2014-у під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками міста Іловайськ загинув Олександр Пасічник із Чорного Острова. Також внаслідок обстрілу російськими «Градами» під час вивезення поранених з місця бойових дій загинув славутчанин Олексій Сковородін. Цього ж дня Борис Шевчук, ризикуючи життям, разом з побратимами віз пораненого на автомобілі до найближчого медичного пункту та потрапив під артобстріл на трасі в районі Новосвітлівка. До 23 грудня 2014 року Борис Шевчук вважався зниклим безвісти, його тіло було ідентифіковано завдяки ДНК-експертизі. Похований 25 лютого 2015 року на кладовищі у Новій Ушиці...

...У 2015 році від смертельного поранення внаслідок обстрілу загинув Олександр Гуменюк із села Крупець Славутського району. Військовий служив у 40 окремій артилерійській бригаді. Того ж дня під Волновахою, від прямого попадання міни в бліндаж загинув Олег Середюк з Ярмолинецького району. Вічна пам'ять Героям!

Цей день в історії Хмельниччини

26 серпня 1573 року датується приятельська угода про поділ майна між боярами, у Заславській замковій книзі (Заслав - нині Ізяслав). Ця книга містить матеріал з яких можна дізнатись про побут наших предків 16 століття. В той час замкова книга була своєрідним реєстром адміністративних, нотаріальних та судових справ (записів).

Книга зберігається у фондах польського Державного архіву в Кракові (відділ у Вавелі). Вона нараховує 834 сторінки, з яких чотири - не заповнені. Книга містить 816 записів руською (староукраїнською) мовою і охоплює період з липня 1572 року до травня 1575 року.

Так із запису за 26 серпня можна дізнатися про поділ майна між Федором Кудлою та його мачухою Аннушою Кудловою, зроблений у Сьомаках (нині Славутський район). Свої землі, людей та маєток вони отримали у спадок. А оскільки Федір збирався на службу, а це справа небезпечна, то мусив подбати про майбутнє своїх сестер. Тому запис у цій книзі схожий на заповіт. І хоч у книзі не вказані їхні імена сестер Федора, але йдеться про те, що вони повинні отримати, виходячи заміж.

Також від імені Федора записано, що частина батькових статків йому належить тому, що «маю службу служити своїм накладом, толко люди вирад всі повинні будут дати мнє». Тобто, на той час був обов’язковий перелік того, з чим виряджали до війська. Оскільки Федір Кудла на той час вже не мав ні матері, ні батька, то й виряджати його мали люди.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 1498 рік - 23-літній Мікеланджело отримав від кардинала Жана де Білера замовлення на створення скульптурної групи собору Петра в Римі. «П'єта» або «Оплакування Христа» виконана із цільного шматка каррарського мармуру, є сьогодні світовим шедевром. Це єдина з робіт Мікеланджело, підписана ним самим.
• 1791 рік - Американець Джон Фітч отримав патент на винайдений ним новий транспортний засіб — пароплав. Так і не зумівши довести економічну вигоду будівництва кораблів з паровими двигунами, Фітч помер у 1798 році, а слава дістанеться англійцю Роберту Фултону, котрий збудував пароплав на двадцять років пізніше Фітча.
• 1946 рік - Двадцятирічна актриса Норма Джин Бейкер підписала контракт із кіностудією «XX Century Fox», де вона перед тим працювала статисткою. Її стали звати Мерилін Монро.

Цього дня народилися

• 1875 рік - Олександр Олександрович Мурашко, український живописець і педагог Української Академії образотворчого мистецтва.
• 1910 рік - Матір Тереза (Агнес Гонджа Бояджиу), католицька черниця, засновниця доброчинних місій, лауреат Нобелівської премії миру за 1979 рік.
• 1935 рік - Юрій Іванович Гуреєв - український балетмейстер, хореограф, заслужений вчитель України, засновник дитячого ансамблю танцю «Подолянчик» в Хмельницькому. Був його художнім керівником до самої смерті – січня 2008 року.

Восени 1964 року Юрій Гуреєв переведений на роботу в хмельницький Палац піонерів балетмейстером ансамблю піонерської пісні і танцю. На основі попереднього танцювального колективу із 16 хлопчиків та дівчаток створив ансамбль танцю «Подолянчик». Вже наступного року вихованці Юрія Гуреїва посіли 1-ше місце у міському огляді художньої самодіяльності, 1974 року ансамбль став лауреатом Республіканської премії імені Миколи Островського. З часом «Подолянчик» став відомим колективом, який об'єднав понад 300 юних артистів.

Юрій Іванович Гуреєв - український балетмейстер, хореограф, заслужений вчитель України, засновник дитячого ансамблю танцю «Подолянчик» в Хмельницькому. Фото: uk.wikipedia.org

Юрій Гуреєв розробив 7-річну програму навчання танцю, яку використовують керівники дитячих танцювальних колективів України. Виступав як хореографічний редактор та рецензент видавництв «Мистецтво», «Музика», «Молодь», «Веселка», інших. Заслужений учитель України, нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України, медаллю імені Вірського та іншими відзнаками. 1987 року він заснував щорічний фестиваль «Зимові Візерунки». Юрій Гуреєв є почесним громадянином Хмельницького. 2010 року у Хмельницькому на приміщенні Палацу творчості дітей та юнацтва встановлено меморіальну дошку хореографу. У 2015 році Гуреєва вшановували найвищою відзнакою рідного міста Хмельницького — премією імені Богдана Хмельницького у галузі історії, культури і мистецтва.