Відкриття університету в Кам’янці-Подільському та вбивство Кармалюка - 22 жовтня в історії

22 жовтня 1918 року відбулося урочисте відкриття Кам’янець-Подільського державного університету. Він став одним із перших на українських землях державним закладом вищої освіти з українською мовою навчання. 1 липня 1918 року Гетьман Української держави Павло Скоропадський затвердив своїм підписом Закон «Про заснування Кам’янець-Подільського Державного Українського Університету». З цього часу почалась історія його становлення, сам гетьман теж збирався приїхати на відкриття, але не приїхав. Замість нього з Києва прибув спеціальний потяг із делегатами, на чолі яких був представник особи Гетьмана генерал Лібов. Всі тогочасні кам’янецькі газети повністю були присвячені цьому святу.

Особливу увагу цій події присвятила одноденна газета «Свято Поділля», у якій подана історія заснування університету, біографії ректора, професорів, план та програма проведення свята. Першим ректором Кам’янецького університету став Іван Огієнко. З листопада в університеті розпочалось навчання, а 20-го листопада Гетьман затвердив закон про подальше розширення університету.

Цього дня у 1918 році побачила світ одноденна газета «Свято Поділля» приурочена до відкриття Кам'янець-Подільського державного університету. Фото: kampod.at.ua

За 100 років навчальний заклад не раз реорганізовувався, закривався, знову відкривався. Нині правонаступником гетьманського університету є Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Цей статус він отримав 22 січня 2008 року - указом президента України Віктора Ющенка. А з серпня цього ж року університет носить ім'я Івана Огієнка.

Цей день в історії Хмельниччини

22 жовтня виповнюється 246 років з дати надання польським королем Станіславом-Августом привілею Плоскирову у запровадженні двох двотижневих ярмарків.

20 жовтня-22 жовтня 1633 року відбулася битва під Кам'янцем, сталося це під час воєнного протистояння між Османською імперією і Річчю Посполитою у часи війни 1632–1634 років.

На початку серпня 1633 року сілістрійський паша Мехмед Абаза з турецьким військом перейшов Дунай, долучив до себе військо господаря Молдови, і в середині жовтня зайняв старі шанці султана Османа з часу Хотинської війни 1621 року. Йому на зустріч вийшов Станіслав Конєцпольський із 1000 війська, 1250 запорожців і 7000 приватного магнатського війська. Королівське військо зайняло старі шанці під Кам'янцем.

Абаза-паша почав переговори з гетьманом, ймовірно прагнучи перехитрити Конєцпольського завдяки своїй дипломатії. Схоже, що скоро паша отримав новини зі Стамбула про те, що турецький султан Мурад все більш незадоволений невдачами його авантури, і вирішив прискорити свої плани.

19 жовтня на допомогу Абаза-паші підійшли татари Буджацької орди (5-10 тисяч на чолі з ханом Буджацької орди Кантемиром. Впевнений у своїй чисельній перевазі, Абаза-паша форсував Дністер, і Кантемир послав своїх татар в атаку на польські шанці 20 жовтня. Ці атаки продовжувалися протягом наступного дня. 22 жовтня Абази-паша, впевнений у перевазі свого війська, розпочав битву, але був розбитий, і був змушений відступити за кордон. Оскільки Абаза-паша раніше переконав султана Мурада IV в тому, що Річ Посполита не в стані опиратися турецькому нападу, султан наказав його задушити.

Наступного року Мурад проголосив джихад проти Речі Посполитої, але перемога коронного війська над московською армією Шеїна під Смоленськом змусила його відмовитися від планів війни та укласти «вічний мир» із Річчю Посполитою.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 4004 до н. е. - Згідно з розрахунками ірландського архієпископа Джеймса Асшера і доктора Джона Лайтфута з Кебріджа, проведеними в 1650 році на підставі детального вивчення Старого заповіту, саме в цей день почався божий акт Творіння світу.
• 1454 - В Ерфурті придбано індульгенцію папи Миколи V, котра, як вважається, була надрукована у Майнці технікою ручного набору, винайденою Йоганном Гутенбергом. Разом із виходом наступного року виданої ним «42-рядкової Біблії» це відкрило епоху книгодруку, передвісниці середньовічного Відродження і Нового часу сучасної історії.
• 1835 - Під час засідки в селі Шляхові Коричинці на Поділлі був убитий Устим Кармалюк, який на чолі ватаги розбійників протягом двох десятиліть вчиняв крадіжки, грабунки, підпали і вбивства. Непересічні особисті якості, неодноразові втечі з сибірської каторги сприяли міфологізації Кармалюка, який вже невдовзі по смерті набув образу шляхетного народного месника і козацького «характерника», а в радянський період був проголошений керівником багатотисячного повстанського руху проти національного і соціального гніту українських кріпаків.
• 1990 - На вимогу київських студентів, котрі на площі Жовтневої революції (нині — майдан Незалежності) оголосили політичне голодування, тодішній глава уряду Віталій Масол подав у відставку.

В цей день народилися

• 1811 - Ференц Ліст, угорський композитор (Прелюди, Фауст-симфонія, Угорська рапсодія, Орфей, Фантазія на угорські народні теми), піаніст, педагог. Деякий час проживав в Чорному Острові неподалік Хмельницького.
• 1935 - Борис Ілліч Олійник, український поет (Сива ластівка, У дзеркалі слова, Золоті ворота), політик.