Перша в області програма телепередач і згадка про Бісівку — 30 жовтня в історії

30 жовтня 1565 року датується перша писемна згадка про село Бісівка (нині село Квітневе Шепетівського району). Міститься вона у скарзі землянина Андрія Чолганського на землянку Ганну Ярмолинську щодо «позбавлення права власності на імення: Семенова, Гулевець, Туровки, Кошелевець та Бесовки». Північну частину села обмиває річка, яка за народними переказами називалася Тихович, Устя, Бісіца. Від останньої й походять назва села Бісівка і Бісовочка, які розташовані на цій річці.

У XIV столітті Бісівка разом з іншими селами була завойована литовськими феодалами. Власне на той час й припадає вищезгадана перша писемна згадка. Після Люблінської унії 1569 року, коли польські шляхтичі закріпили своє панування на більшій частині України, село Бісівка переходить з рук одного феодала до іншого.

Хоч і власники та історичні обставини весь час змінювалися Бісівка зберігала свою назву століттями. Аж поки не настав 1966 рік. Тоді село перейменували на Квітневе. Нова назва стала, хоч гарною, але позбавленою родзинки.

Цей день в історії Хмельниччини

30 жовтня 1963 року в місцевій пресі Хмельницької області вперше була опублікована програма телепередач. Першим виданням, яке її надрукувало стала газета «Радянське Поділля» (нині «Подільські вісті»). Публікації програми була пов’язаною зі запуском телетранслятора у Вінниці. Саме тоді хмельничани вперше змогли приймати більш-менш гарантований телесигнал та, придбавши телевізор, дивитися передачі єдиного на той час телеканалу «ЦТ».

Пізніше, у 1968 році на найвищій точці Хмельницького постав телеретранслятор заввишки у сто метрів. А у 1980-у було запущено новий. Тепер його телевежа сягала двохсот метрів у висоту. До речі, хмельницька телевежа досі вважається найвищою спорудою в області.

Детальніше про історію телебачення ви можете прочитати у матеріалі місцевого історика та краєзнавця Сергія Єсюніна «Хмельниччина в павутинні телехвиль».

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1905 рік — Сподіваючись заспокоїти революційні заворушення, російський імператор Микола II підписав маніфест «Про удосконалення державного порядку». Зокрема, це документ проголошував недоторканість особи, свободу слова та зборів. Парадоксально, але саме запровадження таких демократичних ініціатив, не лише докорінно змінило політичну систему країни, а й стало підґрунтям повалення царизму весною 1917-го.

1922 рік — Після так званого «походу на Рим» італійський король Еммануїл III призначив лідера фашистської партії Беніто Муссоліні головою уряду, прем’єр-міністром і державним секретарем Королівства Італія.

1987 рік — На фестивалі київського рок-клубу дебютував український рок-гурт «Воплі Відоплясова», створений за рік до того. Незмінним лідером гурту залишається вокаліст Олег Скрипка. «Воплі Відоплясова» вважаються засновниками українського рок-н-ролу й етнороку.

В цей день народилися

1825 рік — Дмитро Безперчий, український художник і педагог.

1882 рік — Михайло Бойчук, український художник, маляр-монументаліст і лідер групи «бойчукістів», який став жертвою сталінського терору.

1911 рік — Григорій Крук, український скульптор і графік.

1960 рік — Дієго Марадона, аргентинський футболіст.