Проліт трьох з’єднаних між собою повітряних куль під мостом — 6 листопада в історії

Цього дня торік сайт «Є» описав історію Новопланівського мосту в Кам’янці-Подільському, довжиною у 150 років.

У 1864 році було підписано контракт на будівництво мосту з купцем 2-ої гільдії Іцьком Аксельрудом, інженером став капітан Яків Костенецький. Попередні будівельні роботи розпочалися у травні того ж року і обмежувались, в основному, земляними роботами та роботою в кар’єрі. На цих роботах працювали ув’язнені на різні терміни виправних робіт. Для зменшення транспортних витрат кар’єр було влаштовано на лівому березі річки Смотрич біля колишнього саду Вітте з умовою, щоб при його розробці не було допущено варварського руйнування скель.

Під час земляних робіт були виявлені неточності у розрахунках проєкту. Виявилось, що материкові кам’яні породи залягають значно глибше, ніж передбачалось. Також робота ускладнювалась відкладеннями на дні річки та її берегах, які виявились сумішшю щебеню, гальки, крупнозернистого піску і глини. Ця маса була настільки міцно спресована, що для риття котловану використовували не лише ломи і кірки, а й вибухівку.

За проєктом міст планували збудувати за 3-4 роки, проте старовинне місто ніяк не хотіло виходити за свої кордони і створювало різноманітні перепони. Так ріка Смотрич почала затоплювати котловани і тим самим унеможливлювати роботу. Інженери навіть хотіли зробити греблю, але оскільки Смотрич залишався життєво необхідною водною артерією і чи не єдиним джерелом води для багатьох мешканців, дамба так і не була побудована. Для викачки води з котлованів Аксельруд придбав в Одесі паровий локомотив англійського виробництва потужністю 20 кінських сил і гвинтовий насос, за допомогою якого піднімали 250 відер води за хвилину

Не дивлячись на титанічні зусилля 475-ти будівельників, з яких 95 каменярів і 20 теслярів по каменю, будівництво просувалось дуже повільно. Наприкінці 1866 року були вириті лише котловани на лівому березі, а вартість робіт збільшилась майже вдвічі і сягнула 146,2 тисячі. Далі – читайте за посиланням.

Цей день в історії Хмельниччини

6 листопада 1796 року Павло І підвищив Кам’янець-Подільський до рангу губернського центру. Імператор був противником політичних заходів своєї матері Катерини II й тому скасував розпочаті нею зміни. Зокрема, у 1796-у ліквідував намісництва та знову запровадив поділ на губернії. Саму Подільську губернію як адміністративно-територіальну одиницю утворено згідно з указом Павла I від 12 грудня 1796 року. До губернії увійшли повіти трьох ліквідованих намісництв: Подільського, Брацлавського та Вознесенського. Остаточно межі губернії та її поділ на повіти встановили у 1804 році. Центром губернії був Кам’янець-Подільський.

Згідно зі статтею «Місто Кам’янець-Подільський у другій половині 1920 року: зміни в політичному образі, втрата статусу державного центру УНР» історика Олександра Завальнюка, 6 листопада 1920 року військовозобов’язаним кам’янчанам належало з’явитися на збірний пункт. Це було регламентовано тодішнім законом про мобілізацію від 27 жовтня, який вносив зміни до попередніх актів. Також відомо, що у період з 28 вересня до 12 листопада 1920-го місто Кам’янець-Подільський, а також Кам’янець-Подільський повіт, поповнили армію Української Народної Республіки 6 тисячами 463 воїнами.

У Кам’янці-Подільському 6 листопада 2004 року було здійснено рекордний проліт трьох з’єднаних між собою повітряних куль під мостом «Стрімка лань». Ідея та її втілення належала трьом київським повітроплавцям: Юрію Бейдику, Олексію Пархоменку та Владиславу Клименку. Вперше три аеростати, зв’язані стрічкою, піднялися у повітря зранку. Але та спроба не вдалась — кулі перелетіли через міст. Наступна спроба виявилась вдалою: о 15:52 вперше в історії повітроплавання кулі пройшли під мостом. До речі, висота мосту становить 57 метрів, ширина прорізу — 70 метрів. Натомість висота аеростата складала 22 метри, а загальна ширина в зчепленні — 44 метри.

У Кам’янці-Подільському 6 листопада 2004 року було здійснено рекордний проліт трьох з’єднаних між собою повітряних куль під мостом «Стрімка лань». Фото: tovtry.com

6 листопада 2019 року на Хмельниччині запам’яталося сумними новинами. Цього дня з життя пішло вдвоє знаних подолян — головний лікар Хмельницької міської лікарні 66-річний Володимир Розгонюк та історик і керівника Кам’янець-Подільського військово-історичного товариства шанувальників історії фортифікації, 61-річний Ігор Данілов.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 1869 – у Нью-Джерсі відбувся перший матч з американського футболу.
• 1924 – у Києві відкрився перший державний театр для дітей. Відбулася прем’єра вистави «Мауглі» за Кіплінгом.
• 1928 – американський полковник запатентував електричну бритву.

В цей день народилися

• 1811 – народився Маркіян Шашкевич: український письменник, поет, культурно-громадський діяч, священик. Глава «Руської трійці», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая».
• 1855 – народився Дмитро Яворницький: український історик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник. Дослідник історії українського козацтва.
• 1934 року – народився Володимир Маняк: разом з дружиною він зібрав тисячі свідчень про Голодомор й упорядкував їх у книзі «33-й: Голод: Народна Книга-меморіал», яка стала однією з перших серйозних праць про Голодомор в Україні. Володимир Маняк загинув в автокатастрофі 15 червня 1992 року. Його дружина Лідія пішла з життя через пів року. Посмертно подружжю Маняків присуджено Державну премію України імені Тараса Шевченка.