29 грудня 1791 року Ігнацій Мархоцький ухвалив «Права міста Миньківці». А через кілька днів, 1 січня 1792-го, він видав цей документ у власній друкарні та роздав усім місцевим жителям. Таким чином граф запровадив міське самоврядування, зрівняв у правах людей усіх віросповідань і скасував панщину.
Як зазначає історик Володимир Захар’єв у статті «Перший децентралізатор влади в Україні», Ігнацій Махоцький наголосив на користі розширення та забудови поселень. Цьому може сприяти лише надання свобод. Тому він і вирішив подарувати мешканцям волю, і скасувати податки. Залишив лише орендну плату на землю. Однак зобов’язався не підвищувати її в майбутньому.
Чи не найбільш революційним його рішенням стало зрівняння в правах з католиками людей інших віросповідань — юдеїв, православних і лютеран. Крім того, Мархоцький надав свободу торгівлі, звільнив миньківчан від обов’язку утримувати на постої солдатів, бо вирішив збудувати власним коштом казарму для військових.
На жаль, в умовах самодержавно-кріпосницького ладу в Російській імперії так звана Миньковецька держава з її демократичним устроєм не мала шансів на виживання. Ігнацій Мархоцький помер у 1827 році й селяни знову стали кріпосними. Для відродження Миньковецької держави й вшанування пам’яті графа з 2008 року в селі Отроків Новоушицького району (нині Кам’янець-Подільський) проводитиметься етнофутуристичний «Фестиваль Отроків».
Цей день в історії Хмельниччини
У Хмельницькому 29 грудня 2013 року молодь пройшлася з труною центральними вулицями міста. Місцевим жителям активісти бажали, щоб 2014-й вони зустріли з новою некорумпованою владою. А труну активісти подарували представникам влади режиму Віктора Януковича. Її залишили з траурними вінками і лампадками перед входом у Хмельницьку облдержадміністрацію. Таким чином студенти проводжали в останню путь тодішню державну владу.
У 2013-у облдержадміністрація на Новий рік отримала труну від Діда Мороза. Фото: з архіву редакції
29 грудня 2020 року з ворожого полону звільнили двох військових з Хмельниччини. Йдеться про воїнів 8-го полку майора Сергія Іванчука й старшого солдата Івана Дєєва. Герої перебували у полоні майже два роки — з лютого 2017-го. Їх захопили у Луганську під час виконання розвідувального завдання.
Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні
1890 рік — Різанина на Вундед-Ні. У США після вбивства поліцією індіанського вождя Сидячого Бика, новий 70-річний Велика Нога з племенем Лакота залишив резервацію у Південній Дакоті. Корінні американці хотіли знайти землю більш придатну для життя. Їх оточили війська 7-го кавалерійського полку Джеймса Форсайта. Індіанці вже були готові підкоритися та скласти зброю, але випадковий постріл спровокував загострення конфлікту. Військові на місці розстріляли 146 людей, серед яких були жінки й діти. А за наступні шість годин кавалеристи, переслідуючи втікачів, вбили ще не менше 150 індіанців.
1916 рік — У Петрограді група змовників на чолі з князем Феліксом Юсуповим і великим князем Дмитром Павловичем вбила царського фаворита Григорія Распутіна. Той отримав вплив на імператорську родину й втручався у державні справи через обіцянки вилікувати хворого на гемофілію царевича Олексія. Цариця вважала Григорія Распутіна «людиною Божою», ясновидцем і цілителем. Його життя і смерть була оповиті численними міфами та містифікаціями.
1940 рік — Лондон за роки Другої світової війни зазнав найбільш руйнівного авіанальоту. Німецькі бомбардувальники скинули на місто кілька тисяч запалювальних бомб. Як наслідок, Лондон охопила масштабна пожежа, у якій загинули сотні людей. Крім того, було стерто з лиця землі низку історичних пам’яток.
У цей день народилися
1875 рік — Микола Стражеско, відомий український терапевт і доктор медицини.
1891 рік — Володимир Симиренко, український науковець-садівник, селекціонер і помолог (вивчення сортів плодових та ягідних рослин). Вважається одним з перших агроекологів. Розстріляний сталінським режимом у вересні 1938 року.
1893 рік — Роберт Лісовський, український художник-графік, який став автором «Тризуба з мечем», тобто емблеми Організації українських націоналістів.