Гамлет у вічності та Айседора Дункан з молотком. У Хмельницькому відбувся міжнародний фестиваль «Відлуння» (ФОТО, ВІДЕО)

 Міжнародний фестиваль моновистав «Відлуння» достойно «відсвяткував» своє 20-річчя. Тривав він п’ять днів, протягом яких шанувальники театрального мистецтва подивилися дев’ять вистав. Усі вони дуже різні: за жанром, манерою виконання, рівнем майстерності (та й навіть виконувалися різними мовами!), однак кожна по-своєму заслуговує на увагу та любов глядача.

«Мені часто доводиться їздити на фестивалі і бачити багато різних вистав. Але на такому «бенкеті» акторського таланту рідко вдається побачити. Це була чудова програма», - зазначила член експертної ради фестивалю та провідний театральний критик із Мінська Тетяна Орлова.

А киянин Василь Неволов, усі регалії та заслуги якого у культурі не перелічити, зазначив: «Завдяки тому, що на фестивалі виступають не лише метри, а й молоді актори, це запорука його довгого життя».

Першого дня, після урочистого відкриття та вітальних слів, глядачі побачили виставу «Акомпаніатор» за Марселем Мітуа у виконанні народного артиста України Володимира Смотрителя. Його герой – відомий у минулому музикант та куплетист, який поступово спустився по драбині слави вниз, в оркестрову яму. Але талан залишився з ним назавжди, незалежно від часу та обставин…

Володимир Смотритель у ролі французького піаніста.

Трагіфарс у виконанні Володимира Смотрителя, його емоційна та напружена гра вразили глядачів. Акомпаніатор взаємодіяв із залом, звертався до глядачів і зробив їх такими ж героями п’єси, як і він сам.

І хоча «Відлуння» не має змагальницького характеру, експертна рада відзначила найхарактерніше для кожного виконавця. Так, Володимир Смотритель отримав диплом за «багатогранність та вишуканість акторської майстерності».

Другий фестивальний день відкривала народна артистка Киргизстану Кулаїм Каніметова із виставою «Есімде» (перекладається з киргизької «Я пам’ятаю»). Її героїня – літня жінка, яка прожила довге і буремне життя, сповнене щасливих моментів та трагічних подій. Вона згадує, як познайомилася зі своїм чоловіком, як народила трьох дітей… Як прийшла війна, яка забрала усіх її рідних. Героїня вистави уособлює собою не лише мати-жінку, а й матір-Землю, матір усього сущого.

Кулаїм Каніметова із виставою «Есімде».

І хоча вистава відбувалася киргизькою мовою, і жодного слова було не зрозуміти, завдяки майстерній грі актриси глядачі відчували її настрій, емоції та співпереживали. Актриса отримала диплом за «масштабність розкриття теми буття».

Ввечері перед хмельничанами виступав Шовгі Гусейнов – заслужений артист Азербайджану та Калмикії. Він представив свою версію оповідання Патрика Зюскінда «Контрабас».

Шовгі Гусейнов зі своїм контрабасом.

Цей музичний інструмент, такий громіздкий і з поганим звучанням (як каже сам герой) – його прокляття та його любов. Він відчуває себе митцем, але насправді є ремісником, який грає простенькі партії в оркестрі. І лише на одинці з собою він веде діалог із колегами, відомими композиторами та молодою оперною співачкою, в яку закоханий.

Шовгі Гусейнова нагородили за «своєрідність трактування та щирість втілення».

Третій фестивальний день відкривала Маріанна Покровська із Алмати, Казахстан. Вона подарувала глядачу зворушливу історію про смертельно хворого хлопчика Оскара та Рожеву Пані (вистава «Мій маленький Оскар» за твором Еріка-Емануеля Шмітта «Оскар і Рожева Пані»).

Завдяки старенькій покоївці Рожевій Пані останні десять днів життя хлопчика наповнюються сенсом. Кожен день рахується йому за десять років, завдяки чому він «доживає» до ста. За цей час він проникається любов'ю до Творця та життя, розуміє те, що деякі люди не здатні збагнути за довге життя…

Маріанна Покровська у ролі Оскара.

Актриса, яка так глибоко і переконливо передала образи і 10-річного хлопчика, і старої жінки, заслужила бурхливі оплески глядачів, а особливо віддані шанувальники носили їй квіти і в інші фестивальні дні.

Маріанну Покровську експертна рада відзначила за «тремтливе ставлення до обраної теми».

Ментор Зімберай із Косова привіз виставу «Сни Гамлета» за п’єсою, яку написала Президент фестивалю «Відлуння» Ніна Мазур. Це новий погляд на шекспірівську класику. Гамлет опиняється у вічності, він чує голоси тих, хто був колись йому другом чи ворогом, і розмірковує, а чи могло все статися інакше, якби він не мстився за смерть батька.

У виставі "Сни Гамлета" були мінімалістичні декорації.

Ментор Зімберай отримав диплом з високою відзнакою за «довершеність акторського існування», а також привітання з 50-річчям, 25-річчям власного театру та 10-річчям фестивалю моновистав «Моноакт», який він очолює у себе на Батьківщині.

Виставу про життя видатної танцівниці Айседори Дункан презентувала молода молдовська актриса Яна Лазар. Експресивна гра актриси поєднувалася із гарними танцювальними номерами, доповнювали картину цікаві сценічні рішення, оригінальні декорації та світло. Наприклад, танцівниця майже всю виставу не випускала із рук… молоток.
 

Підписатися на канал "Є" в Youtube

 Яну Лазар відзначили за «природність та акторський темперамент».

Аурімас Пінтулус із Литви зачарував хмельницьких глядачів своєю виставою «Фабійанос». Його поява на сцені, коли він ще не встиг вимовити жодного слова, захопила глядача. А як він підкурював сигарету чи витирав ноги рушником! Кожен жест, слово були зіграні дуже майстерно. Недарма журі відзначило Аурімаса за «найвищий вияв акторської техніки і досконалість форми».

Кожен жест литовського актора був влучним.

Його герой – звичайний сільський чоловік, життя якого перевернулося з ніг на голову, коли він побачив листівку з Тадж-Махалом. Йому так сподобався індійський мавзолей, що він вирішив його неодмінно побачити. Однак ця мрія непокоїть його дружину, а також місцеву поліцію. Врешті-решт Фабійаноса лікують у психлікарні…

Останній день «Відлуння» у Хмельницькому відкривав поляк Матеуш Новак із виставою «Жертвоприношення». Його концептуальна робота – про члена Армії Крайової, який чотири роки перебував в ув’язненні під час сталінського режиму. Герой розповідає про всі страхи і знущання, які йому довелося пережити. Вистава створена на основі реальних спогадів Петра Возняка та творів Адама Міцкевича.

Матеуш Новак протягом вистави не зрушив з місця.

Цікаво, що протягом усього перформансу актор не зрушив з місця, однак увага глядачів була постійно прикута до нього. Не менш оригінальним був грим і костюм актора, які натякали на його появу з того світу.

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Матеуш Новак отримав диплом за «вдале поєднання яскравої образності і глибокої змістовності».

Завершувався фестиваль виставою «Піаф» у виконанні української актриси Олени Дудич. Справжня майстриня сцени, яка торік привозила на фестиваль монодраму «Маргарита і Абульфаз», цього разу повідала глядачам непросту долю відомої французької співачки. Злети і падіння, моменти щастя і страшного болю, втрата близьких людей, алкоголь, морфій, боротьба за життя… Усе це було у житті Едіт Піаф, яка казала: «Я – одна із тих, хто, на щастя, заплатив своїм життям за вашу любов».

Олена Дудич у ролі Едіт Піаф.

Олена Дудич отримала нагороду за «влучність драматичного вислову». До речі, вона не лише зіграла п’єсу, а й написала та поставила її.

Опісля останньої вистави відбулося урочисте нагородження усіх учасників фестивалю, лунало багато теплих слів вдячності та бурхливих оплесків.

«Відлуння-20» відбулося на такому рівні, що можна згадувати цілий Божий рік про ці дивовижні монодрами, неповторних персонажів, людей з відкритими серцями, красивими жестами... Відбулося величезне свято. – зазначив директор фестивалю Володимир Смотритель. - До нових зустрічей на 21-му «Відлунні»!