У Хмельницькому проведуть благодійний концерт до 75-річчя Володимира Івасюка

Цьогоріч 4 березня виповнюється 75 років з народження одного з основоположників української естрадної музики, композитора і виконавця Володимира Івасюка. З цієї нагоди у Хмельницькому проведуть концерт. Він буде благодійним, а зібрані кошти спрямують на ЗСУ, повідомили у Хмельницькій міській раді.

Захід відбудеться у Хмельницькому обласному музично-драматичному театрі імені Михайла Старицького 4 березня о 18:00. Із концертом «Пісня буде поміж нас» виступатиме Хмельницький академічний муніципальний естрадно-духовий оркестр. Вхід вільний.

Що відомо про Володимира Івасюка

Володимир Івасюк за фахом був медиком, а за покликанням – скрипалем, піаністом, віолончелістом і гітаристом, чия творчість стала символом української ідентичності. У його доробку понад сотні пісень та 53 інструментальних твори, серед яких «Червона Рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори» тощо.

Митець народився 4 березня 1949 року на Буковині, в селищі Кіцмань. Як розповідають дослідники його творчості, хлопчику було лише 5 років, коли він почав вчитися грі на скрипці та фортепіано, а вже потім самостійно навчився грати на багатьох музичних інструментах.

13 вересня 1970 року стає особливою датою у життєписі Володимира Івасюка. Тоді Чернівецька телестудія вперше транслювала на всю Україну композицію «Червона рута», яка згодом стала назвою музичного фільму, кількох фестивалів і пронеслась крізь роки, перетворившись на справжнє культурне надбання цілої нації.

Першими виконавцями пісень Івасюка був гурт «Карпати», а найбільше його творів налічувалось у репертуарі вокально-інструментального ансамблю «Смерічка». 21 одну пісню композитора за сім років співпраці встигла виконати Софія Ротару – його співпраця зі співачкою розпочалась у 1971, з «Червоної Рути».

Володимир Івасюк вважається символом боротьби за свободу в мистецтві. Фото: ivasyuk.org.ua

Володимир Івасюк писав пісні виключно українською. Він був далеким від політики, але мав чіткі принципи, яких так і не порушив до кінця життя. Після того, як у Сполучених Штатах вийшла його платівка і Івасюк мав отримати гонорар, з ним напряму зв'язалися КДБ. Йому «наполегливо рекомендували» віддати гроші у так званий «Фонд миру», що займався «поширенням соціалізму». На що їм композитор сказав, що не буде фінасувати терористичні організації. До слова, цього гонорару Івасюк так і не отримав через «залізну завісу» (ідеологічну ізоляцію радянського союзу від всього світу).

Згодом він поділився із друзями і батьками, що за ним почали стежити. На той час він вже мешкав у Львові, випускав десятками саундтреки до фільмів й паралельно навчався у консерваторії. У квітні 1979 року Володимир був членом журі I Республіканського конкурсу артистів естради в Хмельницькому. До Львова він повертався у ніч з 23 на 24 квітня. Наступного дня вийшов з дому, пообіцявши мамі, що скоро повернеться, але це була їх остання розмова.

18 травня 30-річного Володимира Івасюка знаходять мертвим на території Брюховецького лісу, під Львовом. Його тіло було завішене на дереві, а на тілі й одязі, за висновком експертизи, знайшли сліди насилля. Однак головною версією радянських слідчих було самогубство. З того часу кримінальну справу поновлювали чотири рази.

13 червня 2019 року Київський науково-дослідний інститут судових експертиз дійшов висновку, що композитор-виконавець Володимир Івасюк фізично ніяк не зміг би вчинити самогубство, для цього потрібно декілька людей. Було проведено кілька слідчих експериментів, які довели, що навіть фізично сильний чоловік не міг скоїти аналогічне самогубство як Івасюк.

Місцем останнього спочинку Володимира Івасюка є Личаківське кладовище у Львові. 

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Читайте також: Фільм про хмельницьких рятувальників отримав відзнаку фестивалю «Cinema for Victory»