У Волочиську попрощалися із 46-річним капітаном Олександром Черниченком

Сотні волочисьців прийшли провести героя в останню путь. . Фото: volrda.gov.ua

У військового залишилася мати, сестри, дружина і 10-річний син.

Сьогодні, 2 квітня, у Волочиську в останню дорогу провели бійця 72-ї окремої механізованої бригади 46-річного Олександра Черниченка. Чоловік загинув 29 березня в результаті мінометного обстрілу бойовиками позицій, які розташовані поблизу села Гранітне Волноваського району Донецької області. Сотні волочисьців прийшли провести його в останню путь. Живим коридором, стоячи на колінах, зустрічали похоронну процесію на центральній площі міста.

Як повідомляють у райдержадміністрації, минулого року Олександр Черниченко добровольцем пішов до Рівненського військового комісаріату, звідки був мобілізований та направлений до 72-ї окремої гвардійської механізованої Красноградсько-Київської ордена Червоного Прапора бригади. З січня цього року перебував у зоні проведення антитерористичної операції та займав посаду заступника командира з озброєння.

“Олександр завжди вирізнявся мужністю, готовністю виконати складні завдання, здатністю стійко переносити всі труднощі військової служби”, - розповів капітан Віталій Пензей, який служив разом із загиблим героєм в 72-ій окремій механізованій бригаді.

Народився Олександр Анатолійович Черниченко 19 квітня 1968 року в Підволочиську в сім’ї військового. Там же пішов до школи. Та у зв’язку зі службою батька, родина переїхала до Одеси, де юний Сашко пішов в третій клас. Тут же він і закінчив її. Родина знову переїхала і професійну освіту Олександр здобув у сільськогосподарському технікумі в Молдові.

Далі його призвали на строкову службу до лав Збройних Сил. Закінчивши школу прапорщиків та академію Державної прикордонної служби в Хмельницькому, був направлений в Чернівці. Мав хист до роботи кінолога. Виконуючи службові обов’язки начальника застави імені Щербіна, був поранений в 1993 році. Після лікування в госпіталях продовжив службу в Рівному. У 2008 році в званні капітана звільнений в запас. Після цього працював у Волочиському КП “ЖЕК”.

В Олександра Черниченка залишилася мати та рідні сестри, а також дружина Оксана і 10-річний син Максим.