Гаряча тема:
- Війна
Подолянин став хранителем старожитностей і... чарівником
Для мешканця Старокостянтинівщини гончарна справа – більше, ніж просте ремесло
Подолянин Віталій Махнєв-Кондратюк у свої 44 роки встиг опанувати кілька професій та ремесел. Та найулюбленіша його справа – бути... чарівником. Саме так він називає гончарів – людей, які гонять чари, чаклують над глиною і перетворюють її, холодну і грубу, у такі живі і теплі предмети домашнього вжитку. Кілька років він по часточках збирав інформацію про давнє мистецтво, знайомився з майстрами-старожилами, вивідував у них секрети, вчився на власних помилках. І тепер Віталій – професійний гончар, який не лише виготовляє різноманітні глечики й миски, а й робить гончарні круги для інших майстрів, таким чином сприяючи тому, щоб давнє ремесло продовжувало жити...
Кореспонденту ye.ua пощастило побувати в оселі, а заразом і майстерні, цієї дивовижної людини. Прихистком Віталію служить дідівська хата, що у селі Сахнівці Старокостянтинівського району. Однак вона більше схожа на музей старожитностей, ніж на звичайну оселю. Глиняні стіни, низькі стелі, на підвіконнях і полицях – глечики, підсвічники, горщики, ікони, на стінах – старі чорно-білі портрети... У кутку кімнати стоїть гончарний круг, для роботи у холодну зимову погоду. А в сарайчику, в який можна потрапити, не виходячи надвір, обладнана майстерня – з більшим кругом, бочками з глиною, гіпсовими пластинами, різноманітними інструментами та заготовками. Доповнює картину мальовниче подвір'я зі старим дідівським дубом і традиційним українським тином з глечиками.
У майстерні.
Бджоли і комп'ютери
Трудову діяльність Віталій розпочав кочегаром на цегельному заводі. Далі була спроба вступити в аграрний інститут. З першого разу не вийшло – пішов працювати на сільськогосподарську дослідну станцію у Самчиках. З другого разу, озброївшись направленням з місця роботи, хлопець вступив на ветеринарний факультет. Однак через три роки навчання і практики зрозумів, що колгосп і жорстоке поводження з тваринами – не для нього, а тому перевівся на зоологічний факультет і здобув професію зооінженера за двома напрямками: конярство і бджолярство. Якщо з конями не склалося, то другий напрямок став у нагоді, Віталій тримав свою пасіку.
Потім він почав цікавитися технікою, самотужки опанував професію комп'ютерника широкого профілю (так на зорі розвитку комп'ютерної справи називали усіх, дотичних до неї). Міг і налаштувати програмне забезпечення, і відремонтувати «залізо».
«Комп'ютерами зацікавився через поганий почерк, мріяв, що зможу набирати текст, замість того, щоб писати від руки, – жартує життєрадісний чоловік. – Згодом став фахівцем у цій сфері, працював комп'ютерником і на тій же дослідній станції у Самчиках, і у військовій частині, і у соцзахисті».
Також Віталій має досвід будівництва дерев'яних будинків, захоплюється живописом, підводним полюванням, парашутним спортом, планує виготовляти дерев'яні ложки та має інші цікаві ідеї. Однак усе це відходить у бік, коли йдеться про головну справу його життя – гончарство.
У пошуках істини
«Якось вночі дивився телевізор, побачив передачу про гончаря і прозрів. Записав його прізвище (це був нині покійний Іван Панков – прим. авт.) і зранку почав його шукати. Поїхав до Києва, бував на Андріївському узвозі, розпитував знайомих художників. Аж доки дізнався, що він працює у музеї Пирогово», – згадує Віталій.
Гончарна справа має свої секрети.
Наполегливий чоловік познайомився з майстром, постійно їздив до нього, допитувався про все на світі. Спочатку пан Іван з осторогою ставився до Віталія, аж поки не зрозумів, що його наміри дійсно серйозні. Тоді він повіз подолянина у Луцьк, на свою батьківщину, там познайомив з іншими гончарями, з якими Віталій досі підтримує дружні стосунки.
Так, крок за кроком, Віталій Махнєв-Кондратюк навчився чаклувати над глиною, і з-під його рук почали з'являтися горщики, тарілки, горнятка, макітри, тиквачі, глечики... Та на цьому чоловік не зупинився, він опанував і супутню сферу – виготовлення гончарних кругів. Саме ці вироби тепер приносять основний заробіток, а «гончарку», щоб вона не стала масовою і одноманітною, майстер залишив для душі. Влітку він разом з другом і колегою Миколою Величком кочує від фестивалю до фестивалю, де презентує свої вироби, взимку працює у майстерні та втілює у життя різні ідеї.
«Гончарна справа з боку здається простою і романтичною, насправді ж вона вимагає посидючості і методичності, значних матеріальних і часових затрат, та не приносить великих прибутків. Її треба дуже любити, працювати в кайф, інакше нічого не вийде», – запевняє майстер.
Маленькі секрети великої справи
У цьому ремеслі, як і в інших, є свої секрети. По-перше, для роботи підійде не кожна глина, вона має бути в міру «жирною» (ця властивість перевіряється наступним чином: кидаєш у склянку шматок, якщо вода залишається прозорою, значить глина «жирна»). По-друге, глиняні брили (спочатку їх треба ще знайти, викопати і привезти!) слід залишити на зиму промерзати, щоб позбутися органіки. По-третє, перед роботою матеріал треба добре замочити, а потім ще й вим'яти.
«Глина – жива, вона усе відчуває. А тому з нею потрібно подружитися. Не можна на неї сильно тиснути чи приступати до роботи з поганим настроєм, –пояснює гончар. – А залишки матеріалу з рук треба кинути у бочку з «дикою» глиною (яка відстоюється і ти ще з нею не працював), щоб приручити її, передати свою енергетику».
Коли виріб зроблено, його потрібно вдало висушити, випікти, а ще – провести молочіння: налити повний глечик молока і поставити у духовку, доки половина рідини не випарується і не вбереться у глиняні пори. Цей екологічно чистий і простий спосіб забезпечує довгу службу глиняного посуду.
Вироби майстра.
«Гончар – це той, хто гонить чари, чарівник. Він використовує усі стихії: воду для замочування, повітря для висушування, вогонь для обпікання, а сама глина – ні що інше, як земля, – каже гончар, який переконаний, що на представниках його професії лежить велика відповідальність. – Наші вироби люди використовують для їжі, а тому дуже важливо, як ти їх зробиш, яку енергетику вкладеш».
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: