Толока в Удріївцях: як активісти рятують від руйнації історичну садибу (ФОТОРЕПОРТАЖ)

На Хмельниччині волонтери продовжують рятувати історичні пам’ятки, які потребують збереження. Тепер волонтерський рух взявся за панський маєток в селі Удріївці на Дунаєвеччині. Садиба побудована в 19-му столітті й схожа на маленьку фортецю. Її праве крило прикрашають дві псевдоготичні вежі. Навколо старовинний англійський парк з двома озерами.

Раніше у панському маєтку була сільська школа. Однак після того, як школу закрили, вже понад десятиліття садиба пустує. За цей час мародери витягли з приміщення все можливе й нині після пожежі будинок перебуває в аварійному стані. В одній з веж завалився дах і частина будівлі залишилася без перекриття.

За збереження історичної пам’ятки взявся волонтерський рух громадської організації «Маліївецька спадщина» та місцеві активісти. Вчора, 29 травня, усі разом влаштували толоку на території маєтку. Історична вілла з парком за роки пустки сильно заросла деревами та чагарниками, волонтери ж розчистити їх.

Маєток розчистили від заростей.

На толоку зібралося кілька десятків ентузіастів.

Сокири, бензокоси, бензопили, секатори та рукавички – основне спорядження активістів. На толоку зібралося близько трьох десятків людей. Приїхали на прибирання з Кам’янця-Подільського, Хмельницького та залучилися небайдужі люди з села. Усі різного віку та з різних сфер діяльності – матусі в декреті, викладачі, бізнесмени, чиновники, студенти та багато інших. Об’єднує їх одне – думка, що разом маленькими кроками вони зможуть допомогти зберегти маєток.

Анна на толоку взяла сина та домашнього улюбленця.

Кам’янчанка Анна Фортуна приїхала на толоку разом з 9-річним сином Давідом та собакою Річчі.

«Ми хочемо розвивати свою дитину в цьому напрямку. На прикладі міста ми його навчали: якщо кожен житель кине обгортку з цукерки, а він їх з’їдає не менше десяти, то ми будемо жити на смітнику. Тепер показуємо йому, що навколо нас, якщо трохи прибрати, все гарне і привабливе. По-друге, значно краще замість телефону побути на свіжому повітрі та долучатися до добрих справ», - сказала вона.

Лариса теж вирішила взяти участь у добрій справі.

Лариса Майданюк розповідає, що до такої поїздки долучилася вперше, але в майбутньому хотіла б продовжити діяльність.

«Чому я тут? Адже це класна робота, особливо коли ми разом. Тут люди думають в одному напрямку, вони натхненні. Є спільна ідея. Ну і це наша історія, її треба зберегти, щоб залишити нашим дітям, внукам. Я давно мріяла долучитися, але попала вперше. Цього разу вийшло», - поділилася Лариса.

Деякі волонтери тут вперше, але є й ті, хто вже неодноразово підтримував рух. Розпочали активісти подібну ініціативу у Маліївцях. Взимку вони там розчищали парк і заготовляли дрова для опалювання палацу Орловських. Такі волонтерські толоки в Маліївцях привернули цікавість громадськості. Після того активісти виступили з пропозицією створити у стінах палацу заклад культури. Депутати ідею підтримали, проголосувавши за створення комунального закладу «Маліївецький обласний історико-культурний музей». Нині волонтери працюють над створенням в Маліївцях арт-резиденції.

Приїхали волонтери із своїм спорядженням.

Збирає активістів кам’янчанка Анастасія Донець – голова громадської організації «Маліївецька спадщина». Говорить, що намагалася організувати такі групи ще років десять тому, але не змогла сконсолідувати людей. Тепер все вдається завдяки силі соцмереж – саме вони допомагають зібрати однодумців.

Однак, якщо старт дають волонтери, наступні етапи потребують залучення влади та грантів чи меценатів.

«Тут будь-який варіант хороший, бо інакше через десять років замість маєтку залишиться груда каміння. Йдеться про те, що все дуже запущено, але маленькими кроками все реально. Далі найважливіше – провести перемовини з місцевою владою і визначитися з подальшою стратегією використання цього майна. Такі речі не приймаються спонтанно, це комунальне майно. Навіть, якщо місцева влада висуне якусь пропозицію, все мають затвердити на сесії. Щоб потім не було претензій і нарікань, що неправильно розпорядилися майном», - пояснює Анастасія Донець.

Організаторка толоки Анастасія Донець.

За її словами, є кілька варіантів, як дати друге життя маєткові. Один з них – якщо знайдеться фінансово спроможний власник, то його варто продати. Інший – щоб займалася громада на грантових позиціях. Вілла могла б стати мистецьким простором чи агросадибою, адже в селі є люди, які займаються садами і мріють про виноградники. На початках маєток міг би стати центром, де можна приймати туристів з облаштованим кемпінгом для велосипедистів.

«Але про це все говорити рано. У першу чергу, треба провести протиаварійні роботи – врятувати праве декоративне крило. А як врятуємо, призначення завжди знайдеться, - додає Анастасія. – Разом з місцевими мешканцями ми однозначно будемо цим займатися і докладати всіх зусиль, що дати життя цьому об’єку. Я мрію цього року накрити дах. Я впевнена, ми знайдемо мецената і зимувати маєток буде вже накритий. Основна задача на толоці була – розчистити територію так, щоб могла під’їхати техніка».

Володимир навчався колись у школі, яка діяла в панському маєтку. Тепер хоче його відновити.

Закликали волонтерів в Удріївці Володимир Кузьмінський разом зі своєю мамою Леонідою. Чоловік мешкає у Хмельницькому, але родом звідти й саме у цьому маєтку проходили його шкільні роки.

«Я давно думав, що садибу треба зберегти і використовувати з користю для села, але не міг зрозуміти як це зробити. А потім побачив, що робить Настя і покликав її на допомогу, - говорить Володимир. - Спочатку маємо зупинити його руйнацію, а потім будемо думати, що з ним робити далі. Особисто я вважаю, що добре було б залишити панські дерева, а старі яблуні радянських часів знести. На їх місті почадити хвойні дерева, облаштувати гарні алеї та доріжки парком. В маєтку є винні погрібці, можна посадити виноградники».

Як проходила толока та якому стані маєток, дивіться у нашому фоторепортажі: