Бої місцевого значення

Хмельницький район став на сесіях обласної ради притчею во язицех, не обминули його народні обранці і цього разу. І у депутатських запитах, і у виступах. Іван Рудик вимагав від голови обласної ради звіту про те, що зроблено у цьому питанні.

«СТІЙ, ХТО ДАЄ» – СКАЖУТЬ ГОЛОВАМ РАЙОННИХ АДМІНІСТРАЦІЙ
 «Сміятися з наших рішень – це вже неможливо, – обурювався депутат. – Ми нічого не зрушимо з місця, якщо будемо мовчати». Голова обласної ради Іван Гладуняк не забарився з відповіддю: «Ми уже зверталися з приводу роздачі землі в Хмельницькому районі у всі інстанції. Серед інших  була історія з трьома гектарами, котрі дали фірмі, яка ще не була зареєстрована. Сьогодні ми отримали інформацію про те, що ці три гектари уже перекупила, звісно, за великі гроші, київська фірма. Невже наші правоохоронці будуть спокійно на це все дивитися, і твердити потім: «Такий був час...»?! І попереджаю чиновників – думайте, що робите. Бо ми перевіримо ситуацію з землею у всіх районах, і побачимо, кому, як і за що її давали. А щодо Хмельницького району таки проведемо позачергову сесію, щойно Генеральний прокурор призначить, хто має до нас на цю сесію приїхати».
На цьому баталії не завершилися. Депутати облради прийняли рішення на наступній сесії заслухати представників правоохоронних органів, щоб ті розповіли, що вони роблять у Хмельницькому районі.

НЕРОЗДІЛЕНИЙ МІЛЬЙОН
Утім, головними на цьому засіданні були бюджетні баталії між обласною радою та адміністрацією. Цьому передувала президія ради, де вирішили відкласти розгляд змін до бюджету через принципові недоопрацювання. Губернатор Іван Гавчук наполягав на тому, щоб питання розглянули і гроші виділили.
За логікою, автоматично злітав з порядку денного і розгляд змін до програми розвитку агропромислового комплексу. За неї спочатку і зачепилися. Голова ради вимагав у начальника управління агропромислового комплексу звіту про ситуацію на селі і конкретних, концептуальних пропозицій про те, куди найкраще спрямувати гроші. Йшлося про один мільйон 135 тисяч гривень. Депутат від БЮТу Василь Мастій прокоментував: «Ніж давати такі копійки на село, краще не давати нічого. Сьогодні й 20 мільйонів буде мало. Якщо ми не будемо дотувати своє сільське господарство, будемо давати заробляти іншим. Минулого року моє агроформування отримало 18 тисяч бюджетної допомоги. Ми за світло за місяць платимо 40!». Іван Васильович відстоював позицію про те, що гроші не потрібно розпорошувати, не розвивати за рахунок обласного бюджету чийсь приватний бізнес, а виділяти їх надто продумано та вибірково. А наприкінці дискусії взагалі заявив: «Не буде звіту, не буде виважених пропозицій – не буде і фінансування».
Отож під час затвердження порядку денного депутати вирішили зняти з розгляду проект рішення «Про внесення змін до обласного бюджету на 2009 рік», яким планувалось під час уточнень до бюджету розподілити вільні лишки у сумі близько двадцяти мільйонів гривень. Гроші, в першу чергу, на думку голови обласної ради, мали надійти на об’єкти незавершеного будівництва соціального призначення. «Наприклад, для мене особисто пріоритетом залишається розвиток не лише медицини та освіти, але й культури, - заявив Іван Гладуняк. - Однак у цьому проекті рішення з двадцяти мільйонів гривень жодна копійка не виділена на об’єкти цієї галузі. І взагалі я – за послідовну здачу об’єктів». Обурювався Іван Васильович і тим, що жодна копійчина не виділена на культурний центр Хмельниччини – Кам’янець-Подільський. «Як мені пояснити меру Кам’янця, що ми знову не дали їм гроші? – обурювався Гладуняк. – Разом із цим, ми чомусь маємо давати «Хмельницькліфту» 400 тисяч гривень». Отже, бюджетне питання «літало у повітрі» протягом усієї сесії. І вже наприкінці зібрання рада поставила «жирну крапку» в ньому – відправивши зміни до бюджету на доопрацювання. 

ШОК
Цього питання не було ані в порядку денному, ані в кулуарах. Проблема була озвучена на сесії, коли годинникові стрілки вже перетнули 17 годину, і прогриміло, наче грім серед ясного неба. Шоковані були, мабуть, усі. Депутат Анатолій Пундик з високої трибуни обурювався наказом обласного управління освіти від 26 травня цього року,  в якому сказано про те, що Корчунецька школа-інтернат до 17 серпня має переселитися до Вовковинецької! «Ми ж виділили на Корчунок 1,5 мільйона гривень», – нагадував Анатолій Петрович. «Ноу коментс» – це була перша фраза голови обласної ради Івана Гладуняка на почуте. А потім додав: «Це вперше за період моєї роботи, що я здивований у сесійній залі». Чи не єдиним присутнім, хто не був шокованим наказом про фактичне закриття Корчунецької школи-інтернату, став Іван Рудик. «Три роки тому я був у Польщі, – почав свій виступ Іван Леонтійович. – До мене підійшли так звані нащадки пана Скібневського. І показали папери, наче приміщення школи-інтернату – це маєток їхнього родича. Сказали: «На тобі 50 тисяч доларів, попрацюй так, щоб ми його відкупили». Я їм відповів: «Там діти!». На що почув: «А дітей виселять». Я це все розповів Івану Васильовичу, але мене порахували слабим на голову. Сьогодні ви всі бачите результат! І хто підписує рішення про виселення дітей? Жолобок (виконуюча обов’язки начальника управління освіти Хмельницької облдержадміністрації – прим.авт.) вирішує всі питання!»
Шокованим був і голова облдержадміністрації Іван Гавчук, який проти закриття подібних закладів. «Ми ж всі разом вирішили, що потрібно школу-інтернат профінансувати, – зазначив Іван Карлович. – Однак не слід зараз когось звинувачувати, потрібно розібратися». У відповідь прозвучала думка голови обласної ради Івана Гладуняка: «Іване Карловичу, це ж просто нонсенс! Я тут сиджу через дорогу від управління освіти і вперше чую про подібний наказ. Це ж підприємство комунальної власності! Ну, не може начальник управління освіти приймати подібні рішення». «Розберемося, дамо оцінку та поінформуємо», – відповів Іван Гавчук.

«НІКОГО КРИВДИТИ НЕ ДАМ», -
з подібною промовою наприкінці сесії виступив губернатор області. «Я хочу всіх запевнити, що не буду давати кривдити голів районних державних адміністрацій, якщо проти них лунатимуть популістські заяви, – зазначив Іван Карлович. – А ви, шановні депутати, використовуєте трибуну, яку вам дав народ, для вирішення власних питань. Ми переживаємо непрості економічні часи, тому потрібно знаходити взаєморозуміння та працювати для громади». Говорив голова облдержадмі-ністрації й про співпрацю не лише з обласною радою, а й з районними радами та керівниками установ. Щоправда, одразу пролунали зауваження, що жодне подання комісії обласної ради про відзначення державними нагородами так і не було прийнято. А заступник голови облради Олег Хавронюк згадав про орден, яким нагородили голову Хмельницької райдержадміністрації Івана Вітвіцького. «Я не пам’ятаю, щоб ми на комісії розглядали це питання, – зазначив Олег Володимирович. – Може, я був у відрядженні тоді… Але ж є в залі інші депутати, які мають пам’ятати. То розглядалося це?» У відповідь – тиша. Власне, на цьому і завершилася двадцять друга сесія Хмельницької обласної ради, після якої стало очевидним, що наступне зібрання депутатів буде не менш цікавим.