“Снігова людина” Володимир Білас: «Потрібно мати велике бажання бути здоровим»

 Хто задля екстриму, хто заради того, аби покрасуватися і довести власну “крутизну”, хто через те, що пірнати в ополонку стало модно, і на Йордань це роблять усі. Є й такі, хто, стиснувши зуби, купається лише тому, що “так треба”. Але в основному люди йдуть до скутих морозом водойм за здоров'ям. Адже вода у цей день вважається святою і допомагає позбутися хвороб і негараздів.
Звичайно, пірнання у лунку - це стрес для організму. Навіть якщо робиш це не вперше і не вдесяте. Чого не скажеш про Снігову людину або, як його ще називають, Іхтіандра, в миру Володимира Біласа, який у льодяній воді почувається наче риба.
“Я переміг!”
Працюючи на шахті, Володимир тричі потрапляв під завали. Останній раз, пролежавши під пластами породи на глибині 960 метрів упродовж кількох годин, молодий чоловік став інвалідом і пересуватися без милиць не міг. На жаль, стан його з кожним роком погіршувався, а через страшний біль Володимир почав заїкатися. Дійшло до того, що він ледь пересувався по квартирі. Лікарі розводили руками, пояснюючи, що “у нас такі хворі приречені”. Дружина, забравши сина, пішла.
А Володимир почав боротися з недугою. Займався за різноманітними системами, а потім йому сказали, що крижаний купіль - єдиний шанс стати на ноги.
Іншого виходу в нього не було: або повзати, або ходити. До води під’їжджав на інвалідному візку, опускав туди ноги, потім поступово почав заходити. Згодом уже заходив навіть у тридцятиградусний мороз та хуртовину. Підходив до ополонки на милицях, відкидав їх і стрибав у льодяну воду, де проводив... не менше 15 хвилин. За що у Хмельницькому його величають Сніговою людиною.
«Чотирнадцять років ходив на милицях, - розповідає Іхтіандр, - шість - з однією і п’ять - з ціпком. А потім і його викинув».
І вже навіть узимку міг плавати до трьох годин, надзвичайно довго перебувати під нею, за раз видихуючи по два-три акваланги. Так у Володимира Біласа з'явилось ще одне прізвисько Іхтіандр (він і сам себе так називає).
А колись, сміється Володимир Білас, кардіолог заборонив йому купатися навіть улітку: «У вас серце не б’ється, а тріпається». Але вже три десятки літ Іхтіандр щодня пірнає під воду, і навіть забув, де у нього серце.
“Не пийте і не їжте одразу після льодяної купелі. Краще зачекати години дві”
Ми, звісно, не радимо наслідувати Іхтіандра (про якого німці зняли фільм, назвавши людиною-легендою), і щодня, незалежно від пори року і погоди вставати о п’ятій ранку і йти на річку. Але випробувати власну силу волі, підвищити імунітет та позбутися багатьох недуг пірнанням у лунку можна спробувати.
Для тих, хто робитиме це вперше, Іхтіандр дає кілька порад. Найголовніше, за його словами, потрібно мати велике бажання бути здоровим. “Вперше пірнати дуже страшно, - каже він. - Тому зберіться з духом і для початку хоча б намочіть пальці на ногах (до речі, самому Іхтіандру перед першим пірнанням не було часу боротися зі страхом і збиратися з духом - ще на Донбасі він, не знаючи правил поведінки на льоду, витяг з-під криги хлопчика, який провалився). Головне - не поспішати.
Отож, ви налаштувалися, намочили ноги і... пірнули. На перший раз цього досить. Одразу виходьте з води, обтирайтеся і вдягайтеся. Але - ніякої синтетики! Білизна має бути вільною, з натуральної тканини. Сорочка, светр, штани, шкарпетки... теж мають бути вільними, щоб ви змогли якомога швидше вдягнутися. Те ж стосується і взуття. Одягнувшись, одразу ж починайте рухатися, не стійте на місці.
Усі, хто пірнав у крижану купіль, знає, як після неї хочеться пити. Хто п’є гарячий чай, хто каву, а хто й спиртне. Я раджу не пити, бо спрагу не вгамує навіть літр рідини! Навпаки, спрага стане ще більшою! Це ж стосується і тих, хто береться грітися спиртним.
Так само після купелі з'являється страшенний апетит. А все тому, що організм отримав величезний стрес. Але не спішіть його заїдати. Розслабтеся, погуляйте. Лише коли відчуєте, що прийшли в норму, а це станеться години через дві, можна їсти і пити”.
Отож, якщо ви на Водохрещення встанете раненько і підете на Південний Буг попірнати, якщо до нас, нарешті, прийде справжня зима зі снігом та морозами, можливо, вам пощастить, і ви на власні очі побачите Іхтіандра. Він довго плаватиме у річці, пірнатиме, а вибравшись на берег, босий та роздягнений, не обтираючись, спокійно піде по снігу...