Єдиний в Україні пам’ятник учителю-мислителю

Неймовірно, та монументу пролетарського вождя у селі так ніхто і не бачив, а ось пам’ятник вчителю у Божиківцях стоїть вже сьомий рік на території сільської школи.
Унікальний пам’ятник жителям Божиківців просто подарували
Чому саме у Божиківцях? Можливо, цього ніколи б не сталося, і навряд чи б рідкісний монумент з’явився в Україні б взагалі, якщо б свого часу місцеву школу не закінчив відомий київський скульптор, член Спілки художників Василь Корчовий. Саме він подарував рідному селу своє творіння. Сталося це у 2004 році наприкінці травня, коли в українських школах лунали останні дзвоники. «Разом з Василем ми худобу пасли, – згадує місцевий бібліотекар Валентина Борсюк. – Буває, сидимо в полі, а він з однієї кишені дістане такий невеличкий ножик, схожий на скальпель, з іншого – шматок деревини та починає щось стругати. Я у нього запитаю: і що це буде? А він каже, що поки не знає. Ввечері до нього зайдеш, а він вже орла вирізав. Він взагалі дуже багато красивих речей з дерева робив. Оленів, різних міфічних героїв. І все було зроблено так професійно, ніби він інститути спеціальні закінчував».
У Божиківцях про свого земляка-скульптора розповідають багато. І, без перебільшення, пишаються ним. Ще б пак, завдяки Корчовому у селі з’явилося одне з найпопулярніших місць проведення сільського дозвілля.
«Найвідомішою будівлею в нашому селі завжди була школа, – каже місцевий житель Сергій, – вона розташовується у красивій будівлі панського маєтку, збудованого ще у 1901 році. «Палац» дивом зберігся. Можливо, завдяки тому, що одразу після революції тут спочатку була комуна, а потім школа. А зараз у нас дві принади: школа та пам’ятник вчителю. І свята тут влаштовуємо, і відпочиваємо».
Вчитель вартістю у 10 тисяч доларів
До речі, унікальний пам’ятник у Божиківцях міг і не з’явитися. Точніше сказати, його і не повинно було тут бути. Адже фактично, жодної бюджетної копійки на його встановлення не пішло, та й поява цієї споруди ніким не передбачалася.
«Якось я зустрів на вулиці Василя Корчового, – згадує директор Божиківецької загальноосвітньої школи В’ячеслав Сусідко, – та й кажу йому: «Василю, ти відомий скульптор, може, й зробив би якийсь подарунок для рідного села». Він одразу погодився. Щоправда, спочатку не розповів, що це буде за подарунок, але однозначно було відомо – скульптура».
На виготовлення монументу пішла 10-тонна глиба вінницького пісковика. Цю гірську породу спеціально доставили до майстерні скульптора у Києві. З цього моноліту й був вирізаний облік бородатого вчителя-мислителя в античному одязі, котрий замислено дивиться у далечінь, тримаючи біля ніг глобус. Про те, хто це, лаконічно сповіщає невеличка каменюка з одним єдиним викарбованим написом «учитель». Вартість пам’ятника сягає 10 тисяч американських доларів. Проте, жодної копійки на його виготовлення чи транспортування до Божиківців з сільського бюджету не пішло. За словами директора школи, скульптор все зробив за власні кошти. Щоправда, фінансово допомогли й деякі заможні однокласники Василя Корчового.
Пам’ятник миють раз на рік: під час останнього дзвінка
Питання про те, де стоятиме новий монумент, ні у кого в селі не виникло. Його встановили на постаменті між сільською радою та школою. Саме тут ще у радянські часи повинно було з’явитися погруддя Леніна. Та, як не пародаксально це звучить, його в селі так і не встановили протягом усього тоталітарного режиму. Можливо, кажуть місцеві, від типового монументу їх рятувала сама назва населеного пункту… А ось постамент згодився якраз для нового пам’ятника.
«З появою у нашому селі пам’ятника вчителю у нас з’явилася нова традиція, – розповідає директор місцевої школи. – Перед святом останнього дзвоника помити скульптуру довіряють цьогорічним випускникам».
До речі, ця традиція не є примусовою, а навпаки, почесною. До того ж, розповідають школярі, подібне омивання приносить майбутнім абітурієнтам удачу. Недарма випускниками школи, яка зробила свій перший випуск у 1936 році, став колишній президент «Укрзалізниці» Борис Олійник, нинішній ректор Хмельницького університету «Україна» Михайло Чайковський. Щоправда, вони пам’ятник вчителю під час свого випуску тоді ще й не бачили…

Фото автора.