Знущання у школі: як розпізнати та що робити батькам

Серед причин виникнення булінгу психологи все частіше називають наявність/відсутність гаджетів у дітей. Цькуванню у школі, за результатами різних опитувань, піддавалося від 50 до 80 відсотків респондентів. Але, як зазначає кандидат психологічний наук, дитячий і сімейний психолог-терапевт Тетяна Матвійчук, ця кількість значно більша, адже багато людей стають об'єктом знущань, не усвідомлюючи того. Про те, хто зазвичай стає жертвою булінгу, а хто кривдником, і як можна допомогти вирішити подібну ситуацію, психолог розповіла під час міні-EdCamp для відповідальних педагогів, який відбувся минулими вихідними у Хмельницькому Палаці творчості дітей і юнацтва.

Булінг має кілька типів. Серед основних: непрямий – соціальна агресія; фізичний – агресія з фізичним насильством; поведінковий – плітки, інтриги, шантаж, бойкоти жертві; словесний – обзивання, клички, непристойні слова.

«З’явився також новий різновид шкільного булінгу – кібербулінг. Жертва отримує образи на електронну пошту чи у соціальних мережах або через інші електронні носії», - розповідає психолог.

Є різні типи булінгу

Причини виникнення булінгу

«У першу чергу цькування починається тому, що в нас різний рівень забезпеченості сімей. Діти дуже звертають увагу на зовнішній вигляд і на наявність гаджетів в однокласників. Якщо є матеріально забезпечені сім’ї на більш низькому рівні, ми можемо відчути це в ставленні до дитини в класі, - говорить Тетяна Матвійчук. - Інша причина – зовнішній вигляд. Не «фірмовий» одяг, або певна фізична вада, яка може бути зовішньо виявлена. Третя причина – етнічна приналежність. Це серйозно впливає на ставлення дітей один до одного і я часто зустрічаюся з цим у практиці».

Тетяна Матвійчук розповіла, як протидіяти булінгу

Як можна уникнути булінгу

Вчителям потрібно ставитися до дітей однаково, не виділяти нікого. «Педагоги повинні намагатися в кожної дитини знайти щось особливе в контексті її внутрішніх інтересів і здібностей. Потрібно не виділяти окремо особистості, а виділяти їхній потенціал, - зазначає психолог. - У кожної дитини є щось таке, чим вона відрізняється від інших. Таким чином ми можемо показати, що школяр може досягнути чогось незалежно від зарплати батьків, статі чи віросповідання».

Хто зазвичай піддається цькуванню у школі

- Діти з низькою самооцінкою, невпевнені в собі;

- Ті, які не мають жодного близького друга, і вважають за краще спілкування з дорослими;

- Діти, схильні до депресії, які частіше за інших однолітків думають про самогубство;

- Хлопчики, фізично слабші за ровесників;

- Хто зазнає фізичне насильство вдома;

- Діти, що не вірять в захист їх педагогами;

- Ті, що мають негативний досвід життя.

Будь-хто може стати жертвою цькування

Ознаки того, що над дитиною знущаються

Якщо поведінка дитини змінилася, вона могла стати жертвою булінгу. «Наприклад, дитина стала частіше замикатися у своїй кімнаті. На питання про те, як проходить навчання в школі, вона відповідає одним словом, хоча раніше була більш відвертою», - каже пані Тетяна.

Також варто звернути увагу на зовнішній вигляд школяра, коли він приходить зі школи. Якщо зіпсований одяг, є синці чи подряпини, зникли книжки чи зошити – важливо, як школяр це пояснює. «Якщо дитина уникає більш активних пояснень, тоді варто звернутися до класного керівника або до вчителя. Запитати у них, чи помітили вони якісь зміни», - додає вона.

Що робити батькам, коли їхня дитина виявилася жертвою булінгу

«Найперше – дати їй підтримку і почуття захищеності. Не звинувачувати її в тому, а можливо звернутися до фахівця, який міг би допомогти дитині відчути впевненість в собі, навчитися протистояти цькуванню, - розповідає дитячий психолог. - Серед шляхів вирішення даної ситуації можуть бути спеціально організовані групові заняття, де дитина вчиться спілкуватися з іншими і відстоювати свою точку зору. Це може бути безпосередньо робота з сім’єю цієї дитини, адже є причина, чому дитина потрапила у цю ситуацію».

За словами Тетяни Матвійчук, звісно можна звернутися до шкільного психолога. Але зазвичай діти не дуже хочуть до нього йти, побоюючись насмішок. «Якщо ти йдеш до психолога, то ти псих. Зазвичай, це стереотип нашого життя. Тому найкращий варіант – звернутися до фахівця, щоб про це ніхто не знав, але це допоможе дитині віднайти в собі джерела і потенціал, щоб самоствердитися в шкільному колективі», - додає вона.

Хмельницькі вчителі дізнавалися способи боротьби з булінгом

«Булі-переслідувачами» переважно стають:

- Діти, впевнені в тому, що «пануючи» і підпорядковуючи, набагато легше домагатися своїх цілей;

- Які не вміють співчувати своїм жертвам;

- Фізично сильні хлопчики;

- Легко збудливі і дуже імпульсивні, з агресивною поведінкою діти.

Психолог зазначає, що ініціаторами цькування також можуть бути діти, які мріють бути лідерами в класі, або охочі бути в центрі уваги, ті, що не визнають компромісів або мають слабкий самоконтроль.

Читайте також: Чотири моменти, де і чому виникають порушення з прав людини у школі

Якщо дитина виявилася кривдником

В цій ситуацій теж потрібно визначити чому саме так сталося, чому дитина намагається самоствердитися за рахунок інших. З дитиною потрібно говорити, як з рівною, провести серйозний діалог.

«Залежно від причини треба знайти способи корекції поведінки. Можливо, потрібно подивитися на цю ситуацію з іншого боку, поставити його на інше місце. Якщо батьки не можуть впоратися в сімейному колі, варто вирішити ситуацію в співпраці з класним керівником, - рекомендує Тетяна Матвійчук. - Організація спільної діяльності, групових і командних дій допоможуть відчути себе в іншій ролі. Варто до цих заходів підключити шкільного психолога чи соціального педагога».