Як люди можуть «боротися» з двома платіжками за газ: хмельницький адвокат

З січня цього року українці, зокрема й жителі Хмельницької області, почали отримувати дві платіжки за газ — за саме паливо та його транспортування. Таке нововведення спричинило невдоволення людей та органів місцевого самоврядування. Наприклад, Хмельницька, Кам’янець-Подільська та Дунаєвецька міські ради прийняли звернення до центральної влади щодо скасування окремої платіжки на транспортування газу.

Нещодавно хмельницький адвокат Роман Гавриленко заявив, що люди можуть ініціювати колективні судові позови, аби захистити власні права та домогтися скасування двох платіжок. На цю тему з Романом Гавриленко поспілкувалися кореспонденти сайту «Є».

— Романе Валентиновичу, деякі наші читачі обурюються, що не укладали ніяких договорів на транспортування газу. Вони не розуміють, чому вони мають платити за новою платіжкою. На ваш погляд, наскільки законним є її запровадження?

— На мою думку, окрема платіжка за транспортування газу в нинішньому вигляді є такою, яка не відповідає вимогам законодавства. Запровадження плати за транспортування газу як окремого платежу мало би бути зображено у Типовому договорі на постачання газу. У свою чергу він мав би бути частиною закону. Споживачі мають право знати, на що погоджуються. В разі, коли такого погодження не потрібно, закон мав би передбачати можливість споживачам вимагати розірвати такий договір.

Однак, ми маємо платіжки з цифрами, які розраховані на майбутнє за схемою, яка повністю виключає принципи договірного права — добровільність. Примусове нарахування в односторонньому порядку вартості послуг, які мають бути надані у майбутньому це нонсенс.

До теми: Хмельницькі депутати проголосували проти двох платіжок за газ

Для прикладу та заради справедливості, можна провести аналогію в інших сферах, які передбачають постачання води, світла, тепла. Постачальник, як монополіст у своїй сфері обмежується рівнем рентабельності, а споживач обізнаний з ціною товару, який йому постачається. У цьому випадку газопостачальна компанія обрала несправедливу формулу, що прив’язується до її витрат, які можуть бути не обмежені колом розумності. Зокрема, вкладаючи у розрахунок мільйонні премії своїх керівників та відсутність бажання думати про економію чи раціональність.

Компанії «Нафтогаз України» і «Укртрансгаз» є національними компаніями й відповідно вони фінансуються коштом усього населення. При такому підході вони мали б випустити у вільний обіг власні акції, які могли б купити громадяни України та отримувати дивіденди від їхньої діяльності. Однак, мета цих компаній не добробут українців, а збагачення своїх топменеджерів, які очевидно вирішили не забезпечити безпеку у газопостачанні, а збагатитись на цьому.
Таким чином громадяни для захисту власних прав можуть ініціювати колективні позови проти держави в особі національних компаній, зокрема, «Нафтогазу України».

— Проти кого потрібно позиватися?

— Такі позови можуть спрямовуватися проти місцевих компаній постачальника газу. Захист може бути ефективним, виходячи з чинного Закону України «Про захист прав споживачів».

— Як власне люди можуть сформувати колективний позов?

— Для цього повинна сформуватися ініціативна група за місцем проживання. Вже тоді позивачі оберуть свого представника, який відстоюватиме їхні інтереси у судді.

Потрібно, аби у позові була найбільша кількість позивачів. Наприклад, понад сто осіб. Саме така кількість позивачів зможе обґрунтувати єдність свого заперечення проти умов постачання та вимагати однакового підходу при вирішенні спору. Не буде логічним, коли жителю однієї квартири, суд задовольняючи позов, забезпечить інші умови постачання, аніж решті мешканців будинку.

— Скільки може тривати розгляд такої справи?

— Це залежить від протистояння іншої сторони. Позов готується за тиждень, протягом місяця суд зможе провести підготовче засідання, ще два місяці потрібно на розгляд справи. Тривалість розгляду справи залежить від якості позову, чіткості вимог та доказів порушення прав.

— Газовики посилаються на Кодекс газорозподільних систем, у якому прописується алгоритм нарахування боржникам компенсації газорозподільним компаніям. Чи це не суперечить чинному законодавству?

— Вважаю, що посилання на так званий «кодекс» є грубим порушенням прав споживачів. Він не є зібранням законів, що є по суті кодексом, а вигадкою функціонерів для обґрунтування своїх дій. Згаданий кодекс не є нормативним актом. Його можуть застосовувати лише ті, хто його прийняв і лише для себе, а не у відносинах з усім українським народом.
Конституція України та Цивільний кодекс говорять, що зобов’язання виникає або на підставі договору, або на вимоги закону. Усе інше є нелегітимною вигадкою.

До теми: Скільки хмельничани платитимуть за доставку газу

Хочу додати, що предметом позову може бути і визнання безпідставними рахунків на транспортування газу, і неправильне обчислення вартості транспортування. Я переконаний, що споживачі мають оплачувати спожиті послуги на підставі реальних розрахунків понесених витрат, а не бути донором компаній, які займають монопольне становище.

Це вперше в історії нашої країни громадян поставили в ситуацію підневільного рабства, яка не передбачає ні права голосу, ні ґрунтується на законі.