Скільки уже досліджень провели? Чому так довго немає результатів? Від нас щось приховують! Дуже часто, особливо, під час брифінгів перших осіб області та міста доводиться чути такі запитання і не завжди – відповіді на них. Збільшилася кількість таких «закидів» після того, як Хмельницький лабораторний центр, який і проводить усі дослідження біоматеріалів, отримав від спонсорів спочатку ампліфікатор, а згодом і дві ламінарні шафи.
Що це таке і чому справді кількість протестованих за добу не збільшується? Ми спробували розібратися. Звісно, у саме серце – лабораторію – не пішли, щоб не відривати спеціалістів від роботи. А ось у приміщення лабораторії особливо небезпечних інфекцій, куди незабаром переїдуть ті, хто проводить дослідження, завітали. Там саме встановлюють і налаштовують ті самі ламінарні шафи (дивіться у відео нижче).
«Ламінарні шафи – це бокси біологічної безпеки другого класу, які відповідають міжнародним стандартам і мають захищати оператора від процесів, які відбуваються всередині. На виході утворюється повітряний бар’єр, який не дозволяє повітрю з приміщення потрапляти в робочу зону і навпаки», – пояснює сервісний інженер компанії постачальника Ілля Козачук.
Що ж до процесу дослідження біоматеріалів, то покрокова пояснила усе завідувачка вірусологічної лабораторії Лариса Яворська. Вона каже, весь процес роботи починається із прийому біоматеріалів, проб від хворого. Їх привозять у пробірках, в сумках-холодильниках. Цей біоматеріал вже розбирають у ламінарній шафі, ще її називають шафа біобезпеки. Вона захищає працівників від вірусу.
«Ми біоматеріали отримали, віднесли у шафу біобезпеки. Яку ви бачили, розбираємо його, присвоюємо номера, реєструємо… там цілий підготовчий процес. А вже виявлення самого коронавірусу складається із двох етапів. Перший – у цих шафах будуть виділяти нуклеїнову кислоту зі зразку від хворого. Там йде цілий процес, є спеціальні тест-системи і інструкція. Другий етап – ми ці проби передаємо спеціалісту, яка проводить маніпуляції із ними і «кидає» їх на отой дорогий апарат – ампліфікатор – який нам придбали спонсори. Воно трохи не так, як більшість людей думає, що привезли пробірку, поставили у той ампліфікатор і він видав результат! Ні, воно так не працює!» – пояснює Лариса Дмитрівна.
І поки спеціалісти виділяють наступні проби, то ті перші, в процесі ампліфікації, вже видають результат, адже до апарату підключений комп’ютер із відповідним програмним забезпеченням. На ньому видно як пройшли проби, а також, хто позитивний і хто негативний. Усі позитивні проби Хмельницький лабораторний центр надсилає надсилає у референс лабораторію, в Київ для подальшого дослідження. А всі інші проби знищуєються шляхом автоклавування протягом півтори-дві години.
У чому цінність додаткових ламінарних шаф? Зараз приймати і розбирати біоматеріали може одна людина, бо тільки одна шафа є, тобто одне робоче місце. У перспективі, коли решта три ламінарні шафи будуть укомплектовані і готові до роботи, теоретично зможуть працювати чотири людини одночасно. Чому теоретично? Тому що спеціалістів, які знають як і мають дозвіл на таку роботу у центрі троє.
«Одна людина, за один раз, може виділити 24 проби. Через трохи більше ніж дві години знову стільки ж, і знову. Між цими заходами обробляється робоче місце, бо воно має бути стерильним і тим часом спеціаліст відпочиває. За день одна людина максимально може виділити 96 проб. А так, сяде три людини і за дві години виділять 72 проби! Навіть якщо ми будемо три рази виділяти проби за день, то зможемо робити до трьохсот досліджень, а зараз максимум, що ми можемо зробити, це 96 досліджень працюючи від восьмої ранку і до першої-другої години ночі щодня», – каже Лариса Яворська.
До теми: Тиск і гіпертонія є, а доплат немає – вірусологам держава не доплачує за виявлення COVID-19
Ламінарні шафи ще мають бути доукомплектовані різним обладнанням
Все нібито дуже добре складається, але коли насправді лабораторний центр зможе робити стільки досліджень, навіть маючи уже і сучасний ампліфікатор і дорогі ламінарні шафи, невідомо.
Як каже Лариса Яворська, ці шафи мають бути «напаковані» відповідним обладнанням.
«Там має бути швидкісна центрифуга, термостат твердотільний, спеціально для пробірок і центрифуга вортекс (для «скидання» мікрооб'ємів реагентів на дно пробірки, подальшого перемішування і повторного збору реагентів зі стінок мікропробірок – ред.). Також мають бути дозатори, наконечники і інші деталі, які ми ще можемо самостійно забезпечити. А ость перші три – дві центрифуги і термостат – це дороговартісне обладнання. Ми замовили і навіть оплатили гроші. По одному можливо довезуть, але це буде через тижнів через два. Тепер проблема докупити ще хоча б термостат, щоб оснастити ще одну шафу і щоб три робочих місця працювали», – пояснює завідувачка вірусологічної лабораторії.
Та й це не всі нагальні потреби. У лабораторії є морозильна камера для зберігання біоматеріалів, яка може видати максимум мінус 40 градусів, а це означає, що зберігати їх можна до шести годин. Зараз, у період пандемії, надходить дуже багато проб. Щоб їх зберігати, необхідна велика морозильна камера на триста літрів, яка тримає температуру мінус 70 градусів. Вірусологи зараз обдзвонюють своїх колег із інших медичних закладів і навіть приватних, щоб хоча б позичити необхідне обладнання, поки замовлене доставлять до Хмельницького. Лариса Дмитрівна каже, поки нічого необхідного знайти і домовитися не вдалося. Але надії на те, що обладнання таки прийде вони запрацюють у нормальних умовах, і робитимуть усі дослідження швидко і якісно, не втрачають. Лиш додають, головне, щоб усі були живі і здорові, бо з таким режимом роботи, який зараз у лабораторному центрі, нелегко.
Читайте також: В Україні кількість зареєстрованих випадків COVID-19 майже досягла десяти тисяч (інформація станом на ранок 29 квітня)