Суд над Антолієм Нестеруком: у сейфі мера не було жодної копійки

У травні суд перейшов до прослуховування аудіозаписів та перегляду відеозаписів, які долучені до дев’яти томів справи, як докази. При цьому неодноразово виникали технічні проблеми: то не відкривалися диски, то не працював ноутбук чи телевізор. Головуючому доводилося оголошувати перерви.
Як неодноразово зауважували адвокати Нестерука та Нечая в залі суду, приєднані матеріали нічого нового не містять. Захисник Капура заявив 12 травня: «Я хочу звернути увагу на те, як слідчий формував доказову базу кримінальної справи. Ми тільки затратили час на ці перегляди». «Це баласт по справі, як і багато іншого», - оцінив проглянутий матеріал захисник Картушин. Останнє стосувалося відеозапису огляду сейфа, вилученого з кабінету міського голови. При понятих сейф довго розрізали «болгаркою». «Що ми дивимося?!»- обурився адвокат Капура. Коли ж таки настала кульмінація, всі побачили: «затятий хабарник» Нестерук тримав у ньому …170 мільйонів гривень. Але не в реальній українській готівці. А в …паперах, які, проте, ніяк не можна класифікувати як цінні. Та кам’янець-подільський мер досі дорожить ними над усе. То були рішення Вищого господарського суду та Верховного суду України, що стосувалися повернення в комунальну власність майнового комплексу «Тепловоденерго». «Я тримав у сейфі рішення суду, цінні для громади. Я більше року відстоював у судах це стратегічне майно громади, яке коштує 170 мільйонів гривень, повернув його в комунальну власність, а мені шиють якісь там тисячі, на які я начебто спокусився», - прокоментував Анатолій Макарович із обуренням. Ще в сейфі знаходився опечатаний конверт, в якому було два ключі,була коробка з печаткою. І жодної копійки! «Звертаю вашу увагу, - заявив на таке адвокат Нестерука Лев Картушин,- це є доказом невинуватостімого підзахисного, адже жодних грошей, які нібито давали Анатолію Макаровичу Геселєв і Костинський, не знайдено».
-З прослуханих у суді записів стає зрозуміло, - зазначає громадський захисник Нестерука, його дружина Зоя Іванівна, - що Геселєв і Костинський обманювали міського голову. Зокрема, це підтвердив запис телефонної розмови Анатолія Макаровича з заступником начальника ОДПІ Олександром Деркачем. Ці підприємці шукали приводу записати розмову з мером, тож прийшли до нього й нарікали, начебто податкова «наїжджає» на них, вимагає сплатити податок за внесений у фонд розвитку міста благодійний внесок. Як видно із запису, 15 липня 2010 року Олександр Деркач запевнив Нестерука, що його дурять. « Ці підприємці торгували цементом і не сплатили 12 тисяч гривень податку на прибуток». А до благодійного внеску ніхто не чіплявся. Анатолій Макарович намагався допомогти всім, хто до нього звертався. За свою доброту та довірливість і постраждав.
Анатолій Нестерук неодноразово зауважував у суді: «З того часу, як підприємці написали заяву в СБУ, отримали команду записувати всі розмови, вони активно почали телефонувати та провокувати на якісь дії, розмови, однак, нічого не добилися». «Із доданих записів видно: щоразу мова ведеться про перерахування грошей, але не готівку, яку могли розцінити як хабар»,- вкотре підкреслює в суді адвокат Лев Картушин. Він же намагався з’ясувати, чому працівники СБУ припинили операцію, коли Геселєв заніс гроші Нечаю в кабінет. (Цього дня якраз до суду на клопотання прокурора викликали в якості свідків співробітників СБУ, які займалися справою.) «Адже Нестерук на час візиту Геселєва в раду вже повернувся з Хмельницького і зайшов у свій кабінет. Якщо справді в мера була змова з Нечаєм щодо отримання хабара, то слід би було дочекатися, поки змовники розділять ці гроші, принесені Геселєвим». У відповідь прозвучало: «Ми за Нестеруком не слідкували». Суду потрібні також були пояснення есбеушників щодо протоколів, у яких було вказано, що дача хабара відбувається в кабінеті Нестерука і гроші передають йому. Насправді ж, як уже знають і наші читачі, Геселєв заніс 60 тисяч гривень до кабінету Нечая. «Це технічна помилка, протоколи можна переписати», - такою була відповідь, на яку обурено відреагував Анатолій Нестерук: «Через ваші технічні помилки ми сидимо в тюрмі.»
Анатолій Нестерук увесь час активно ставить обвинуваченню питання. Його дивує, навіщо було робити відтворення ситуації нібито передачі йому хабара, на яке його з СІЗО чомусь не привезли. У той же час, вже маючи протокол затримання Нечая від 20 вересня 2010 року, оперативники вдруге провели слідчу дію, на яку доставили з Хмельницького Миколу Нечая. На думку Льва Картушина, «запис проводиться, щоб на якихось неточностях ловити підозрюваного, на жаль, такого прийому вживає слідство». Львівський захисник кам’янецького мера також проти приєднання відеозаписів про відтворення ситуації з дачею хабара Нестеруку. Нагадаємо, в заяві до СБУ підприємці вказали точну дату цієї події 20 листопада. У цей день Нестерук перебував у закордонному відрядженні. «З процесуальної точки зору прокурор не може стверджувати про правдивість слів свідка Костинського. Якби він сказав: отам лежать гроші, які ми дали Нестеруку, і гроші дійсно там лежали на момент відеозапису. Але ж ні! Цей запис може стверджувати лише те, що казав Костинський і в жодному разі не може бути доказом по справі».
Адвокати також звертають увагу суду на вік понятих, яких запрошували під час слідчих дій. Серед них, за словами Капури, є неповнолітні. Наразі всі відео- та аудіоматеріали судом переглянуто й прослухано. Суд підійшов до моменту дебатів. Наступні засідання відбудуться 24-25 травня, які й можуть стати доленосними для Анатолія Нестерука та Миколи Нечая, звинувачених у хабарництві. Очікуючи на справедливий вирок, вони вже провели за гратами вісім місяців. На одностайну думку громади Кам’янця-Подільського, про що свідчать звернення 30 тисяч громадян, спрямованих до Дунаєвецького суду, утримування під вартою Анатолія Нестерука – теж надто жорсткий запобіжний захід. Шкода тільки, що телеграми кам’янчан до омбудсмена Ніни Карпачової з цього приводу нічого не змінили. Тож людям залишилося тільки одне: молитися про стійкість і терпіння свого «народного мера», якого тепер називають ще й мучеником.