ye-logo.v1.2

Ескіз Великого герба: що не так і чому його називають суперечливим

Суспільство 2252 1
Ескіз великого Державного Герба, який нещодавно презентував міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, викликав неоднозначну реакцію в українців
Ескіз великого Державного Герба, який нещодавно презентував міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, викликав неоднозначну реакцію в українців. Фото: з фейсбук-сторінки Олександра Ткаченка

Цьогорічний конкурс на ескіз Великого Герба був вже четвертим, що його проводили в Україні.

Ескіз великого Державного Герба, який нещодавно презентував міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, викликав неоднозначну реакцію в українців.

За словами міністра, обирали цей найкращий ескіз із 112-ти поданих робіт фахівці з геральдики, історії, юриспруденції і мистецтвознавства. А провести конкурс на найкращий ескіз великого Державного герба, вирішили 25 серпня на позачерговій сесії Верховної Ради, прийнявши відповідну постанову. Вже 30 вересня Кабмін оголосив про проведення конкурсу, у якому, власне, і переміг художник Олексій Кохан, співавтор Малого герба України – Тризуба.

Чому виникла потреба Великого герба? Як пише Громадське, 28 червня 1996 року ухвалили Конституцію України, яка у статті 20 проголошувала Тризуб головним елементом Великого Державного герба України. Тризуб визначався як знак княжої держави Володимира Великого і Малий Державний герб України. І, згідно з Конституцією, Великий герб мав встановлюватися в майбутньому окремим законом Верховної Ради з урахуванням Малого герба та герба Війська Запорізького (зображення воїна-козака).

Цитуючи народного депутата Володимира В’ятровича, Громадське пише, що тоді, коли приймали Конституцію, комуністам дуже не подобався тризуб як націоналістичний символ і вони хотіли щось додати до нього своє. Як компроміс – домовилися, що зроблять це потім. Так і з’явилася ідея Великого герба. Тож офіційний герб України (синій щит із золотим тризубом) має статус Малого герба.

«Це те, без чого можна було б обійтися»

Як зазначає Історична правда, цьогорічний конкурс на ескіз Великого Герба був вже четвертим, що його проводили в Україні. Попередні конкурси відбулися у 1991 році, в 1996-97 та у 2007-2009 роках.

Затверджений в 2009 році урядовий проєкт Великого герба. Фото: bbc.com

«Ескіз-переможець містить обов’язкові елементи для великого Державного Герба, зокрема: герб Війська Запорозького, воїна-козака, лицаря з мушкетом та знак Княжої держави Володимира Великого, тобто Малий Державний герб», - зазначив у своєму дописі міністр Олександр Ткаченко, презентуючи ескіз, який переміг.

Однак, чому така неоднозначна реакція на нього? Чи на часі таке поспішне проведення цього конкурсу? Наскільки важливо для країни мати Великий герб? Про це сайт «Є» вирішив поцікавитися думкою фахівців-геральдистів, а також - журі конкурсу, на якому обирали переможця, Андрія Гречила - співавтора Малого герба України.

«Це те, без чого можна було б обійтися», - каже про ескіз Великого Герба Валентин Ільїнський, голова Хмельницького обласного відділення Українського геральдичного товариства. - Не раз ми озвучували таку позицію під час наукових конференцій. Також з цього приводу було звернення від імені Українського геральдичного товариства, зокрема його голови Андрія Гречила, що ніяких Великих гербів Україні не потрібно. Досить переконливо доводили, чому це не потрібно. Як і те, що абсолютно достатньо цього герба, який у нас є. Адже він виконує свою функцію та є досить оригінальним».

Валентин Михайлович зазначає, що, в принципі, Великого герба в Україні й не мало бути. Адже, за його словами, великий середній та малий герби було прийнято використовувати в країнах імперського характеру. Наприклад, такі були в Австрії, Російській імперії. А, скажімо, деякі з країн і до сьогодні не мають гербів, а лише своєрідні емблеми, і досить легко без них обходяться. Як, скажімо Франція, Італія.

Проєкт герба Української Держави, 1918 рік. Фото: unr.memory.gov.ua

«Можливість створення Великого герба – це був своєрідний компроміс, зафіксований у 20-й статті Конституції, коли приймали герб у 90-х, - розповідає геральдист. - Мовляв, приймаємо Малий герб, а з часом дійде черга і до Великого. І тими символами, які представники радянської ідеології тоді хотіли певною мірою зберегти, можливо і доповнимо. Вони боялися символу, тризуба. Тож було б простіше скоригувати цю статтю і обійтися без Великого герба».

Нинішній ескіз герба Валентин Ільїнський називає суперечливим.

«Раніше розглядали лише зображення козака та лева, а зараз додали ще й Архангела Михаїла, піднявши козака на своєрідну хоругву. Ескіз перенаситили цими образами. Утім, варто розуміти, що основу герба складає щит і те, що в ньому. А все інше – допоміжні елементи, які натяками, можливо, доповнюють історичний чи географічний зміст. І тут, власне, і є те, навіть не дискусійне, а конфліктне питання. Скажімо, Архангел Михаїл символізує Київ. Тож чому його використали – зрозуміло, бо з Києва все почалося, це столиця. А лев мені не зрозумілий. Бо він, власне, є символом одного Львова. Він не був символом широкої території. Тому якщо навіть брати концепцію поєднання у гербі Заходу і Сходу, щоб він виступив знаком консолідації та об’єднання, то вона тут суперечлива».

«Державна символіка з релігійним символом? Таке не практикувалося»

Окрім того, за словами Валентина Ільїнського, є питання і до зображення Архістратига Михаїла.

«Державна символіка з релігійним символом? Таке не практикувалося. Аналізуючи герби, не бачимо використання релігійних символів в державній символіці. В регіональній чи муніципальній - це можливо», - пояснює геральдист.

За словами Валентина Ільїнського, Великий герб мав би бути більш вишуканіший з щитотримачами і мати узагальненіші образи, аніж регіональна конкретика, котра присутня в цих символах.

Знайдена в 1908 році в руїнах Десятинної церкви цегла з тризубом князя Володимира. Фото: іstpravda.com.ua

«Рада Українського геральдичного товариства неодноразово приймала звернення до комісії по нагородах та геральдиці при президенті про те, щоб залишити єдиний варіант – наш вдалий герб в незвичному, до речі, щиті. Це досить своєрідна форма. Адже серед основних типів щитів немає такого п’ятикутного, як використаний у нашому гербі. І якщо хтось хоче щось додати, виходячи зі своєї специфіки, скажімо, військова структура чи служба правопорядку, то це нормально поєднується і сприймається. А накопичення елементів губить основний сенс герба», - зазначає пан Ільїнський.

Про речі, які кидаються в очі

У свою чергу Валерій Напиткін, член національної спілки краєзнавців України, геральдист, автор близько трьохсот гербів та пів десятка книг з геральдики, зазначає, що, на жаль, в Україні досі немає закону про місцеву та державну символіку, що є в інших країнах, де були б окреслені правила, за якими створюються герби.

«В нас цього немає, - каже Валерій Напиткін, коментуючи ескіз Великого герба. - Тому таке й маємо. Як на мене, композиція з художньої точки зору неврівноважена. Архангел наче відклоняється вбік. В нього чотири пальці на руці, інші композиційні речі – це те, що одразу кидається в очі. І головне – порушується принцип ієрархії. Оскільки герб читається зверху, а далі з права на ліво (з боку читача), то виходить, що головний у нас козак, потім Архістратиг, і потім галицький лев. По-простому, наче Михайло з мечем в козака на побігеньках. Це недобре».

«Були просто крадені малюнки різних персонажів»

Експерти не виключають, що краще було б, якби Україна мала лише один герб. Однак для цього потрібно змінити статтю 20 у Конституції, пояснив у прямому ефірі 24 каналу Андрій Гречило, голова журі конкурсу. На його думку, Великого герба Україні не потрібно. Проте Верховна Рада вирішила по-іншому й оголосили відповідний конкурс.

«Я погодився і мав надію, що з'явиться багато цікавих робіт, які дозволять щось вибрати для затвердження», – зазначив Гречило.

За словами голови журі, всього на конкурс подали 125 робіт, але 13 з них прийшли вже після завершення терміну прийому робіт. Тому до розгляду прийняли 112 – серед них понад 100 виявилися дитячими або такими, які містили плагіат.

«Були просто крадені малюнки різних персонажів – козака, лева чи ще якісь елементи з чужих проєктів. Це для мене було дивиною. Дивно, що люди аж настільки зневажливо поставилися до авторського права», – наголосив він.

Гречило пояснив, що журі визначило роботу Кохана найкращою, проте із певними зауваженнями. Автор повинен допрацювати певні елементи. Зокрема виправити іконографію козака (як можливе джерело – гетьманські печатки з добре виконаним зображенням), а також у нижній частині герба стрічка в національних кольорах опинилася під ногами щитотримачів, що є неприйнятним і потребує зміни.

Пізніше, на своїй сторінці у фейсбуці Андрій Гречило додав, що й досі притримується думки про те, що потреби у Великому гербі немає.

«Мене запитують чи не помінялася моя думка щодо потреби у Великому гербі, яку я висловлював раніше. Ні, моя думка тут не змінилася. Я пропонував: або вирішити питання з цим символом професійно, провівши спершу круглий стіл чи конференцію серед фахівців, на якому визначити концепцію герба (оскільки в Конституції його вигляд не прописаний і зовсім не зрозуміло яку роль має відігравати козак із мушкетом: фігури у щиті, щитотримача чи якусь інші), а далі – конкурс серед графіків із конкретним завданням, Або, що виглядало раціональніше, внести зміни у статтю 20 Конституції, зафіксувавши там лише один герб (без «малий» чи «великий»), який уже функціонує з 1992 року. Другий варіант доволі складний, бо вимагає затвердження змін до Конституції на референдумі, але можливий. По-перше, це зняло б напругу з питанням герба (хоча в порівнянні з 1990-ми вона значно впала). По-друге, більшість країн світу мають по одному гербу і жодних проблем не виникає».

Малий герб залишиться основним символом?

Андрій Гречило також зауважує, що більшість держав світу використовують лише один герб. Якщо ж їх більше, використання Великого герба чітко регламентується. Переважно його використовують вищі органи державної влади – залежно від чинного законодавства країни.

Малий Державний герб України. Фото: ligazakon.ua

Тож, за його словами, фактично Малий герб залишиться у будь-якому випадку основним символом, який вживається скрізь. Той, який в Україні пропонують затвердити як Великий, має обмежену функцію. Однозначно його мав би використовувати президент на своїх стандартах, додав пан Гречило.

«Однак наразі це лише ескіз, який потребує доопрацювання. Великим гербом він може стати лише тоді, якщо буде схвалений Верховною радою», - каже Андрій Гречило.

Коментарі:

Віталій Українець 25.11.2020 21:37

треба такий створити герб щоб його дитина могла намалювати! до чого янгол в шкарпетках який стоїть на флазі країни?

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую