ye-logo.v1.2

«А я піду з дому»: чому діти втікають та як діяти батькам

Суспільство 938
Як попередити втечу дитини, розповідає психолог
Як попередити втечу дитини, розповідає психолог. Фото: ілюстративне автора

Найперше – треба бути уважними та чути своїх дітлахів.

З початку цього року на Хмельниччині розшукували понад сімдесят дітей. Як розповідають у поліції, майже всіх було знайдено протягом доби. Однак бувають ситуації, коли на пошуки дитини йде й до трьох діб. Один з таких випадків нещодавно стався на Летичівщині. Майже три дні батьки, правоохоронці, волонтери розшукували 14-річного підлітка. Хлопець одного дня просто вийшов з дому та не повернувся.

На щастя, ця історія завершилася щасливо. Як виявилося, утікач подолав понад 250 кілометрів польовими дорогами з саморобним луком. Пересувався пішки та автостопом. Їжу іноді купував, інколи – просив їсти в магазинах. Усе для того, аби набратися вражень від подорожі та пройти випробування. Незабаром хлопець зрозумів, як важко вижити самому і самотужки дістався свого дому. Після цього за невиконання обов'язків щодо виховання дітей на батьків утікача склали адмінпротокол.

Статистика втеч

Загалом протягом минулого року на Хмельниччині оголошувалося в розшук 258 дітей. З них 225 знайшли по «гарячих слідах».

Переважно піти з дому зважуються підлітки. У перехідний вік діти найбільш активні і через психологічні та фізіологічні особливості у них найчастіше виникає бажання привернути увагу та самоствердитися.

«Є випадки, коли батьки вдаються до пошуків самі, або чекають певний період. А для нас це дорогоцінний час. Кожна хвилина втрачена ускладнює пошук. По гарячих слідах набагато легше знайти людину. Пройде час і дитина може пройти велику відстань від місця проживання чи останнього перебування. Це призводить до серйозних наслідків», - пояснює начальник відділу ювенальної превенції головного управління Нацполіції в Хмельницькій області Сергій Цимбалюк.

Як розповідають у Ювенальній превенції, якщо дитина зникла, потрібно одразу ж телефонувати на «102». Батькам потрібно знати, в якому одязі дитина могла піти, які речі з собою могла взяти, чи мала гроші. А ще батьки мали б знати коло осіб, з якими спілкується їхня дитина – це контакти, до яких можуть звернутися правоохоронці під час пошуків. Діти можуть повідомляти друзям про наміри піти з дому і чому вони так роблять.

Чому діти втікають

За словами дитячої та сімейної психологині-терапевтки Тетяни Матвійчук, є кілька причин, які можуть спровокувати рішення дитини піти з дому:

  • Втеча як захист. Причиною можуть бути особливості дитячо-батьківських відносин. Зокрема – жорсткий контроль батьків, покарання за певні вчинки чи низький рівень успішності. Тоді дитина може тікати з дому, боючись за те, що буде покарана. «Також може бути варіант, наприклад, дитина розбила телефон, який батьки подарували. Маючи страх, що батьки можуть сильно сваритися, дитина знову ж таки може втікати з дому», - говорить психологиня.
  • Втеча як протест. Батьки можуть контролювати кожен крок дитини. У підлітковому віці однією з потреб дитини є збільшення контактів з однолітками і відчуття себе самостійним. У цьому випадку втеча – це протестна поведінка проти жорсткого контролю зі сторони батьків.
  • Втеча через проблеми в сім’ї. Дитина складно переживає конфлікти, які виникають між мамою і татом, або ж їх розлучення. Таким чином дитина намагається уникнути несприятливої ситуації. «Також дитина може тікати з дому і шукати той варіант стосунків, які будуть для неї більш комфортними. Це може бути варіант проживання в сім’ї друзів і так далі», - пояснює Тетяна Матвійчук.
  • Бажання ризикувати. У підлітковому віці активізується схильність до ризикованої поведінки. Втеча з дому може бути теж експериментом.
  • Нерозділене кохання. Підліток може піти з дому через неприйняття батьками їх стосунків. Можуть закохані і вирішити втекти разом.

За чотири місяці цього року на території області розшукували понад сімдесят дітей.

Як розпізнати батькам

У випадку, коли дитина має схильність ризикувати і експериментувати, до цієї втечі вона може готуватися. Навіть попередньо складати собі речі для виживання.

«Батькам треба звертати увагу, як дитина сприймає їхні покарання і контроль. Іноді в дітей можуть «проскакувати» в словах погрози. Якщо це відбувається, батькам треба задуматися, чому в дитини виникає бажання не тільки про це говорити, а, можливо, і насправді піти з дому, - зазначає спеціаліст. - Найкращий варіант – більше говорити з дитиною, знати її переживання і не занадто тиснути. Тиск може призвести, особливо в підлітковому віці, до протесту. Тоді авторитетність батьків втрачається, а відстань між батьками і підлітком буде ще більше збільшуватися».

Як діяти батькам, коли дитину знайшли

Емоції батьків «зашкалюють» в той момент, коли дитина повертається додому. Однак крик і звинувачення не будуть сприяти активній комунікації між батьками і дитиною та налагодженню стосунків.

«Звичайно, не можна мовчати про власні переживання і те, що відбувалося з батьками поки дитина не знайшлася. У даному випадку важливо проговорити свої відчуття, спробувати знайти контакт. Треба розуміти, чому дитина це зробила, для того, щоб у подальшому цього не повторювалося. Не знаючи причини, ми не можемо її передбачити або профілактично діяти в цьому напрямку», - каже Тетяна Матвійчук.

Батькам потрібно розповісти дитині, що вони пережили, які вони робили дії, щоб знайти її. Але при цьому ні в якому разі не звинувачувати дитину, а намагатися її зрозуміти. Якщо такий контакт відбудеться, дитина усвідомить свій вчинок і в майбутньому буде думати, чи варто подібне робити.

«Не треба забувати, що дитина в цей момент теж дуже багато переживала різноманітних емоцій: і страху, й образи, злості. Відповідно батькам важливо зрозуміти, що з дитиною відбувалося в той період, коли вона була наодинці, та причину, яка до цього спонукала», - додає психологиня.

Читайте також: Знущання у школі: як розпізнати та що робити батькам

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую