Безоплатний проїзд, Або як частину пільговиків позбавили їх законного права

Нещодавно Верховна рада розглянула у першому читанні законодавчі зміни, пов’язані з електронними квитками в громадському транспорті. На переконання урядовців і народних депутатів, це пришвидшить їх впровадження. Нині ж лише деякі міста використовують цей спосіб оплати проїзду. Наприклад, Львів, Тернопіль, Хмельницький… Попри низку переваг електронних квитків, не обійшлося без проблем. Пільговиків, які не є жителями цих громад, фактично позбавили їх законного права на безоплатний проїзд. Оскільки читачі сайту «Є» неодноразово скаржилися на такі новації, спробуємо розібратися в суті проблеми.

Чинне законодавство визначає перелік громадян, які мають право на безплатний проїзд у громадському транспорті. Серед них: учасники бойових дій, батьки військовослужбовців, які загинули чи зникли безвісти, люди з інвалідністю та ті, хто їх супроводжує, багатодітні сім’ї, «чорнобильці», пенсіонери за віком… Відповідальність за відмову їм у безоплатному проїзді несуть перевізники.

Раніше витрати за пільговий проїзд перевізникам компенсували з державного бюджету. Однак з 2016 року уряд припинив виділяти кошти. Фактично весь фінансовий тягар держава переклала на громади. Наприклад, Асоціація міст України неодноразово наголошувала, що таке рішення суперечить Конституції та чинному законодавству. До того ж органи місцевого самоврядування не мають вдосталь коштів, щоб забезпечити безоплатний проїзд усіх пільговиків.

З часом було знайдено спосіб, як частково розв’язати проблему, — запровадити електронні квитки. Зокрема, пільгові. Їх почали видавати у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій громадах місцевим жителям, які належать до пільгових категорій. Але «за бортом» залишилися решта українців. Вислуховуючи їх скарги, міська влада лише рекомендує звертатися до їх органів місцевого самоврядування за монетизацію пільг.

Проблему може розв’язати впровадження єдиної форми пільгового електронного квитка

За роз’ясненнями сайт «Є» звернувся до Ольги Чорної, заступниці директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області. Вона погоджується, що проблема — досить непроста. Через впровадження в Україні автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті, тобто електронного квитка, законодавство, вимоги до перевізників і пасажирів суттєво змінилися.

Нині відповідальність за мережі міського громадського транспорту та впровадження електронних квитків покладена на органи місцевого самоврядування (зокрема, постанова Кабміну №812 від 25 жовтня 2017 року — авт.). Тому вони приймають відповідні локальні акти. Наприклад, у Хмельницькому — це Правила користування електричним транспортом на території Хмельницької міської територіальної громади, затверджені у червні минулого року. Згідно з цим документом, право на безоплатний проїзд надається лише власникам пільгових електронних квитків.

«Таким чином гості міста, маючи право на пільгу, не можуть нею скористатися. Проблему можна було б вирішити шляхом домовленостей між громадами та впровадження єдиної форми пільгового електронного квитка. Якщо ж говорити про категорії громадян, чиї пільги розповсюджуються на всю територію України, то, вочевидь, це питання варто врегулювати на державному рівні», — зазначила Ольга Чорна.

Чи можуть пільговика штрафувати за проїзд без електронного квитка?

Ольга Анатоліївна каже, що, на жаль, контролери дійсно мають таке право. Наприклад, у Хмельницькому для безоплатного проїзду в тролейбусі людина повинна мати при собі пільговий електронний квиток і пільгове посвідчення. У Правила користування електричним транспортом прописано, що за їх відсутності загрожує накладання стягнення, передбаченого статтею 135 Кодексу України про адміністративні порушення. Подібні вимоги діють у більшості міст, де запроваджені електронні квитки.

«Однак якщо під час складання постанови людина заперечує факт порушення, то контролер зобов’язаний скласти протокол про адміністративне правопорушення. Цей протокол є додатком до постанови цій у справі. Тож громадянин має право оскаржити у суді як постанову, так і протокол, — пояснює Ольга Чорна. — Якщо пасажир відмовляється від оплати проїзду та надання документів, що посвідчують особу для винесення постанови, контролер викликає працівників поліції та може висадити пасажира з громадського транспорту на найближчій зупинці».

Пільговик може спробувати відстояти у суді своє право на безоплатний проїзд

За словами Ольги Чорної, звернутися до суду — це конституційне право кожного громадянина. Маючи докази неможливості використати своє право на пільговий проїзд, вони можуть спробувати оскаржити рішення органу місцевого самоврядування. Для цього слід звертатися до адміністративного суду, який розглядає та вирішує спори у сфері публічно-правових відносин.

Також можна спробувати розв’язати проблему в позасудовому порядку. Спершу потрібно зателефонувати перевізнику чи органу місцевого самоврядування для уточнення інформації про можливість скористатися пільгою (контакти перевізника зазвичай розміщують біля місця водія). Цю розмову слід записати й зазначити, що плануєте звертатись до прокуратури й до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека). Наступним кроком може бути письмове звернення до органу місцевого самоврядування, перевізника, прокуратури та Укртрансбезпеки щодо неможливості скористатися пільгою. Отримані письмові відповіді можуть не лише стати додатковим доказом у суді, а й спонукати місцеву владу шукати способи розв’язання проблеми.

Монетизація пільг — довге очікування на законодавчі зміни

Власне першим кроком до розв’язання проблеми може стати законопроєкт, який нардепи 26 січня розглянули у першому читанні. Саме він передбачає вдосконалення ситуації з електронними квитками та встановлення для них єдиної форми. Щоправда, нині не повністю зрозуміла доля міст, які вже витратили кошти на запровадження електронних квитків власного зразка.

Прийняття таких законодавчих змін також може «розблокувати» шлях до монетизації пільг на проїзд у громадському транспорті. З жовтня 2021 року в парламенті зареєстровано одразу три законопроєкти, які пропонують різні підходи до її встановлення. Проте народні обранці досі не розглянули їх навіть у першому читанні. Тож можливий формат майбутньої монетизації пільг поки залишає більше питань, ніж відповідей.

Читайте також: Тарифи й абонплата у Хмельницькому: скільки містяни сплачують за комуналку