Що робити, якщо військовий не виходить на зв’язок

Одного дня син вперше не зателефонував й не написав. Хоча не було й дня, відколи пішов на передову, щоб не дав про себе знати. Три дні поспіль, не знаходячи собі місця, обдзвонювала номери, які знала: командира, побратимів, їхніх батьків. А затим приречено, проте з величезною надією, опублікувала у соцмережі його фото з проханням допомогти знайти, і, звісно, номер свого телефону. Протягом кількох днів їй телефонували з різних номерів: одні обіцяли навіть дати синові слухавку, якщо перекине 5 тисяч гривень на вказаний рахунок, інші запевняли, що він у них «на садєржаніі»…

Чи не щодня у соцмеражах з’являються пости з проханням допомогти у пошуку сина, брата, батька, чоловіка – військових, які перестали виходити на зв’язок. У розпачі рідні публікують фото, вказують частину і місце її дислокації чи то місце крайнього перебування службовця, його звання й посаду. Однак подібні дії не лише притягують шахраїв, які одразу ж, використовуючи свої психологічні трюки, примудряться виманити чималі суми, а й можуть зашкодити військовослужбовцю та перемовинам щодо обміну.

Адже вказана особа дійсно може перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною. Або військовий може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутися. Оприлюднюючи дані і фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки, запевняє заступниця міністра оборони України Ганна Маляр:

«Пам’ятайте, що поширення в соціальних мережах інформації про позивні українських бійців, військові частини і місця їхньої дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців в полон тощо несе загрозу не тільки самим полоненим, а й їхнім бойовим побратимам. Ми вже неодноразово наголошували на тому, що розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого. Йдеться про додаткову інформацію як-то: значущість цієї особи для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередня робота, відомості про склад сім’ї, про рідних і близьких тощо. Це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї особи, в результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес – максимально ускладненим».

До того ж, координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України і об’єднує понад десять державних установ та організацій, теж закликає родини полонених та зниклих українських бійців не поширювати персональні дані оборонців і не повідомляти їх стороннім. До слова, викрито злочинну групу, яка, маючи доступ до персональних даних наших захисників, заволодівала грошима з їхніх банківських рахунків. Таким чином шахраї збагатилися на понад два мільйони гривень. Це стало можливим у зв’язку з отриманням зловмисниками доступу до телефонних номерів полонених та зниклих безвісти захисників.
Тож, давайте по-порядку: якщо військовослужбовець не виходить на зв’язок кілька днів, не варто одразу панікувати, причиною цього може бути відсутнє мобільне покриття, розряджений телефон через відсутність електроенергії тощо. Спочатку заспокойтеся і з’ясуйте всі обставини. У першу чергу спробуйте сконтактувати з колегами по службі, які можуть бути поряд, безпосереднім командиром, командиром частини.

Якщо із частини вам повідомляють, що захисник на бойовому завданні та не обліковується як безвісно зниклий, полонений, загиблий, поранений тощо – зберігайте спокій та очікуйте, коли він вийде на зв’язок. Через два дні зверніться до частини, щоб уточнити інформацію.

При отриманні усної інформації від безпосереднього командира, колег, командира частини, що захисник зник безвісти, чи у випадку ситуації з постійною втратою зв'язку від трьох діб і більше, варто одразу дізнатися подробиці останнього місця перебування Захисника, обставини ситуації, після яких зник зв’язок, інформацію про координати, де був останній раз на зв'язку, за якими координатами був направлений тощо.

Якщо ж з вами встановили контакт вороги, потрібно звернутися до місцевого управління СБУ з офіційним листом. Під час контакту з ворогом, за можливості, записати розмову, зробити скріншот чи сфотографувати переписку, якщо чат закритий. Часто російські військові користуються телефонами наших захисників у побуті, навіть не змінюючи акаунту. До того ж, маючи відповідний дозвіл, наші спецслужби зможуть відслідкувати місце розташування телефону.

Якщо людина зникла, варто зробити наступне:
* Звернутися до Національного інформаційного бюро (НІБ) у будь-який зручний для вас спосіб: цілодобова гаряча лінія — 16-48; телефон для дзвінків з-за кордону — +38(044) 287 81 65; звернутись до відділення Національної поліції із відповідною заявою щодо зникнення особи;
* Звернутись до Об’єднаного центру, який функціонує при СБУ (ОЦ СБУ): 067-650-83-32, 098-087-36-01;
* Звернутись до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими: 0-800-300-529, для дзвінків з-за кордону +38 (044) 390-43-90 (за тарифами оператора).

Якщо ваша близька людина військовослужбовець, слід звернутися:
* до командування військової частини, де особа проходила службу, із запитом щодо надання результатів службового розслідування;
* до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з якого особа було призвана на військову службу, про надання інформації.
Державні структури: гаряча лінія Уповноваженого зі зниклих безвісти: 0-800-339-247. Або ж можна написати в месенджери на номер: 095-896-04-21 чи повідомити про зниклого особисто Уповноваженому за телефоном: 099-792-01-26.

Що ще можна зробити
Якщо маєте зв’язок з побратимами військового, який зник, або з їхніми родичами — поспілкуйтеся та дізнайтесь деталі зникнення. Якщо маєте контакти родичів побратимів, які зникли разом із вашою рідною людиною — підтримуйте з ними зв’язок;

Стежте за групами з пошуку в соцмережах або месенджерах (Телеграм, Вайбер). В деяких випадках ворожі канали викладають фото або відео захоплених в полон українців. Якщо впізнаєте рідну людину, збережіть посилання, а також саме фото/відео та передайте інформацію до компетентних відомств.

Матеріал підготовлений за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.