Масове отруєння бджіл хімікатами: яка ситуація на Хмельниччині

Із початком активної обробки полів від шкідників на Хмельниччині починають фіксувати факти масової загибелі бджіл. Черговий випадок стався нещодавно на Шепетівщині. У селі Пліщин постраждали три пасічники. Один з них 8 червня звернувся в Держпродспоживслужбу, щоб експерти відібрали зразки для встановлення причин загибелі комах. Наразі остаточних результатів лабораторних досліджень немає, попередні висновки експертів – отруєння бджіл пестицидами.

«У кожній територіальній громаді є створена комісія, яка встановлює і розслідує факт загибелі бджіл. Туди входять представники органів місцевого самоврядування, поліції та Держпродспоживслужби. У Пліщині комісія зібралася на другий день після звернення. Виїхавши на місце, побачили, що постраждали три пасічники. У двох загинуло небагато бджіл, а в одного, який живе біля поля, отруїлося 25 бджолосімей», - розповів сайту «Є» начальник відділу організації протиепізоотичної роботи Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Ігор Гузар.

Комісія з’ясувала, що перед тим аграрії обробляли свої ділянки засобами захисту рослин. Однак про заплановані роботи невчасно повідомили пасічників. У результаті бджоляр не встиг або вивезти бджоли на безпечну територію – за 10 кілометрів, або закрити їх на період обробітку та виведення препаратів.

«Ці пестициди були низького рівня токсичності, які є безпечними для бджіл. Але в даному випадку аграрії застосували так звані «прилипачі», які мають солодкий запах і приваблюють бджіл. У такому разі, навіть з низькою токсичністю, ці пестициди можуть викликати отруєння», - говорить Ігор Гузар.

Зареєстрованим пасічникам органи місцевого самоврядування мають повідомити наявну інформацію про майбутній обробіток полів, якщо така надходила від аграріїв.

Випадок із загибеллю бджіл у Пліщині – не єдиний в області. Цьогоріч на Хмельниччині через обробку поля постраждали 13 пасічників, в яких частково загинуло 616 бджолосімей. Крім Шепетівщини, про отруєння комах відомо також у колишньому Волочиському, Летичівському та Дунаєвецькому районах.

Водночас, як зазначають у Держпродспоживслужбі, нині кількість виявлених порушень в області, пов’язаних з отруєнням бджіл, менша у порівняні з попередніми роками. Найбільше таких інцидентів траплялося в 2018-2020 роках.

Аграрій перед початком робіт повинен попередити органи місцевого самоврядування про те, що він буде обробляти землю. Підприємець має повідомити про час початку обробіку, територію, назву препарату, спосіб його нанесення, вказати термін ізоляції бджіл.

Безпека бджіл – відповідальність і аграріїв, і пасічників.

Пасічники теж мають працювати в межах законодавства. Бджолярі повинні бути зареєстровані в органах місцевого самоврядування і в Держпродспоживслужбі. Також щороку вони мають проходити весняну ревізію, під час якої ветеринарний спеціаліст оглядає пасіку та відбирає зразки на дослідження на інфекційні хвороби бджіл.

Не завжди винуватцем загибелі бджіл є аграрій. До прикладу, на Летичівщині пасічників вчасно повідомили про майбутню обробку поля пестицидами. Натомість бджолярі на попередження не відреагували та не закрили бджіл. Є випадки, коли пасічники не були зареєстровані, відповідно орган місцевого самоврядування не зміг їх повідомити про обробку землі.

У випадку отруєння комах хімікатами з вини аграрія, пасічник може через суд отримати компенсацію від винуватця. Факт потрібно підтвердити під час лабораторного дослідження. Але не завжди вдається це зробити. Різновидів засобів захисту рослин є дуже багато, а не всі лабораторії можуть робити широкий спектр досліджень. До прикладу, Хмельницька регіональна лабораторія може дослідити близько двох десятів різновидів таких засобів, а Київський національний дослідний інститут понад дві сотні.

Бджоли є комахами-запилювачами, що безпосередньо впливають на врожайність.