У Дунаївцях суд закрив шкідливе виробництво полістиролу...

У червні цього року Київський окружний адміністративний суд виніс рішення про тимчасову заборону виробництва полістиролу, проти якого постійно протестували мешканці Дунаєвець. Власники подали апеляційну скаргу.
За словами дунаївчан, виробництво не працювало з кінця листопада. За цей час обладнання перевезли в село Оленівку на Кам’янеччині. У складських приміщеннях нині не діючого цегельного заводу почалося виробництво полістиролу. Обурені мешканці зійшлися на збори села.
ПІД ЧАС ПЕРЕРОБКИ ПОЛІМЕРІВ УСІ ПОЧУВАЛИСЯ ЗЛЕ
«Оце вони сьомого грудня почали роботу, – каже мешканка села Оленівка Світлана Яблонська. – Я дійшла до середини села і мені стало погано. Нудило, у голові паморочилося. Приходжу до чоловіка розповідаю, а він: «Та то ж на цегельному заводі щось роблять».
Різке і одночасне погіршення здоров’я відчули усі жителі села Оленівки. Не оминуло це дітей і підлітків.
«Дитині вже третій день погано, – розповідає Тетяна Медведюк. – Відтоді, як вони стали тут працювати. Нині Мар’ян себе так погано почував, що не пішов до школи. Дитина втратила свідомість».
«У рази стало більше викликів, особливо в людей з серцево-судинними захворюваннями, – каже завідуюча фельдшерсько-акушерським пунктом села Слобідка-Кульчієвецька Світлана Чечетова. До цієї сільради входить село Оленівка. – З 7 грудня стан людей різко погіршився. Основні симптоми і в дорослих, і в дітей такі: головні болі, нудота, гіпертонічні кризи. Я сама і моя дитина відчуваємо ті самі симптоми».
«Я НІЧОГО НЕ БОЮСЯ, МЕНІ ПОТРІБНІ ГРОШІ»
“У Дунаївцях проти цього заводу люди борються, ми самі бачили, як там на трасі вони під машини лягали, а тепер його ще й сюди привезли”, – нарікала Валентина Чечетова.
“Ми не дамо їм тут працювати, – заявили селяни. – Перекопаємо дорогу, не пустимо ні з території, ні на територію… Хай краще відновить роботу цегельня! Он, возимо цеглу з сусідніх районів!”.
Однак не всі розділяють обурення місцевого населення. Володимир Чорний приїхав на роботу з іншого села.
«Я два дні робив, і мені нічого не смерділо. А скажіть-но, що нині не смердить? Я нічого не боюся. Мені гроші потрібні. Обіцяли платити від виробітку. Думаю, заробляв би з півтори тисячі. Звісно, я не хочу, щоб закривали це виробництво», – каже Володимир Чорний.
Виробляти полістирол планувалося у чотири зміни. Тобто, цілодобово. На кожній зміні працюють п’ять робітників.
8 грудня мешканці села Оленівка звернулися зі скаргою до влади.
«Невідомі встановили обладнання для переробки полістиролу, – розповідає голова Слобідко-Кульчіївецької сільради Руслан Нестеров. – Наскільки мені відомо, жодних погоджувальних документів на виробництво у них немає».
ПРЕДСТАВНИК ВИРОБНИКА ВТІК ВІД ЛЮДЕЙ
До обурених мешканців села прийшов представник власника підприємства. Чоловік запевнив, що їх виробництво ніякої шкоди людям не наносить, і пообіцяв віддати ключі від складів, де встановлене обладнання. Після цього його ніхто не бачив.
«Цегляний завод (ПП «Керамік») може проводити видобуток глини. Виробляти з неї цеглу, плитку. Але ніяк не плити з полістиролу. Власник заводу каже, що нібито в них є договір на оренду складських приміщень. Але документ не показує. Чотири роки тому за борги ПП «Керамік» було відключено газ і електрику. Якщо виробництво йде, значить електрику підключили. Але ми з’ясовували в РЕМ: ніхто ніяких оплат за заборговану електрику їм не вносив. Навіть ніхто не бачив, як завозили те обладнання. Я не можу стверджувати, але думаю, що обладнання перевезли з Дунаєвець», – каже начальник відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Кам’янець-Подільської райдержадміністрації Борис Бец.
Санстанція вказує, що це виробництво небезпечне для здоро¬в’я. «На виробництво ми не видавали жодних дозволів, – розповідає головний санітарний лікар Кам’янець-Подільського району Олег Керничний. По суті, вони не мають права існувати. У результаті перевірки до відповідальності притягнуті власники шкідливого виробництва, і винесена постанова про його закриття. Безумовно, виробництво полімерів негативно впливає на нервову, дихальну, серцево-судинну системи і навіть призводить до онкологічних захворювань».
ОФІЦІЙНО ЗАКРИЛИ, ПРАЦЮЄМО НЕОФІЦІЙНО
На словах власники за тиждень пообіцяли вивезти усе обладнання для виробництва полістиролу. Однак насправді…
«Санстанція була в обід 8 грудня. Виробництво вирішили закрити. Написали відповідні папери. Поїхали. А з одинадцятої вечора до чотирьох ранку воно працювало. Тож так смерділо і пекло в горлі, що ледь переночував», – обурюється Михайло Пордяк.
Згідно з нормативними вимогами, при виробництві полімерних матеріалів санітарна зона має складати не менше 300 метрів. До найближчих житлових будинків менше 180 метрів. По прямій до туристичного Кам’янця-Подільського – не більше двох кілометрів. Однак навіть кам’янчани мали змогу відчути неприємні запахи.
Селяни постановили: у разі появи смороду в нічний час знову скликати всіх під прохідну та викликати районну владу. Також люди домагалися негайного відключення цеху від електропостачання. Бо виходить, що хитрі підприємці просто крадуть електроенергію. Продавати її може лише місцевий район електромереж, а власник цегельні такої ліцензії не має. Узагалі людям невтямки: чому все частіше стають можливими отакі хитромудрі оборудки бізнесу, чому він веде себе цинічно та нахабно щодо громади та місцевої влади. «Не інакше, його кришують», – припускають у Слобідці.
Нині для вивчення питання про незаконне виробництво полімерів створена комісія, до котрої входять представники відповідних правоохоронних та владних структур.