Життя без поліетилену

“У немилість” потрапляють поліетиленові пакети об'ємом менше 20 літрів з товщиною плівки менше 0,025 міліметра. Тобто, усі ті пакетики, в яких ми приносимо з магазинів оселедці, ковбасу, сир, пральний порошок... Вдома ж усе викладаємо у холодильник чи шафки, а пакетики відправляємо у сміття. Але на цьому життя шматочка поліетилену не закінчується. Протягом кількох століть він розкладатиметься, виділяючи токсичні речовини, які потрапляють у грунт чи воду. Але ще гірше, якщо купу сміття, де є пакети, підпалити. При цьому повітря “збагачується” ще токсичнішими речовинами – діоксином чи іншими канцерогенами. Шкоду природі й людині ці маленькі пакетики завдають й тоді, коли порушується технологія їх виготовлення. А скільки вітер їх розносить вулицями, вони забруднюють річки і озера, а птахи, ковтаючи їх разом з водою, гинуть. З огляду на усе це Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України розробило законопроект “Про обмеження щодо виробництва, використання, ввезення та розповсюдження в Україні полімерних пакунків”. Якщо народні депутати його підтримають, то він вступить у дію уже в січні 2013 року. На сайті Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (http://www.minregionbud.gov.ua) можна ознайомитися з проектом Закону і навіть написати свій коментар. Поки що їх небагато. І люди, хоч і хочуть жити в екологічно чистому середовищі, переходити на паперові пакунки чи носити у сумці про всяк випадок газету, як це робили наші бабусі, зовсім не готові. “Помітно, що автори законопроекту не бувають у звичайних супермаркетах, - йдеться в одному коментарі. - Наприклад, я не уявляю, як можна скласти до кошика без пакетів брудну картоплю, інші овочі й фрукти, пачку домашнього сиру, упаковку м'яса чи риби, а також побутову хімію. А потім – знову скидати все до купи, але вже в екологічно правильний пакет. І скільки коштуватиме цей еко-пакет?”.

А от екологи - обома руками “за” законопроект. Принаймні, в державній екологічній інспекції в Хмельницькій області його повністю підтримують. “Паперові пакети, пекарський папір, матеріал, в який загортають масло, еко-пакунки... Зараз є багато можливостей замінити шкідливий поліетилен. Крім того, варто більше розвивати переробку вторсировини, а населення - заохочувати до збору і здачі макулатури”, - пояснюють екологічні інспектори. Такої ж думки дотримується і керівник обласної організації Українського товариства охорони природи, голова громадської ради при облдержадміністрації Юрій Рєзніков. “Моя мама працювала в аптеці, - розповідає Юрій Олександрович. - Я малим часто бував у неї на роботі і добре пам'ятаю, що вся продукція тоді розкладалася у паперові пакунки. І невеликою була біда, коли такий пакунок потрапляв у навколишнє середовище, бо це – органіка, він швидко перегнивав.АВ от поліетиленові пакети – це вже хімія. Для його виготовлення мають працювати гірничодобувна, хімічна промисловість. На усіх етапах їх виготовлення йдуть шкідливі викиди в атмосферу. Сам пакет, крім естетичної непривабливості, ще й екологічно несприйнятний. Адже поліетиленові пакети не розкладаються сотні років. Коли я працюю на городі, то часто викопую такі кульки. Це погано для наших чорноземів”.

Цікаво, що самі виробники поліетиленових пакетів теж не проти нового законопроекту. “Це абсолютнго нічим нам не загрожує, - переконані на хмельницькому підприємстві “Поліпак”, яке займається виготовленням поліетиленових пакетів. - Існують спеціальні добавки до складу поліетилену, завдяки яким пакети протягом трьох місяців розкладатимуться під дією повітря чи води. Через застосування еко-технологій пакети подорожчають, але не набагато – відсотків на п'ять-сім. І ми готові до застосування нових технологій”.