В усьому повинна бути естетика

Щоб відпочити, ми часто обираємо заклад, у якому затишно, музика не дратує, а компанія не напружує. Давні мудреці казали, що саме чай, а не «веселі» напої, як ми звикли вважати, втілює у собі красу і багатство ароматів, шляхетність смаку, тепло стосунків, душевну розмову – тобто, усі складові приємного відпочинку. Цей дивовижний напій створює навколо себе неповторну атмосферу і дарує гармонію навіть при тривалому напруженні. Проте, щоб насолодитися цим божественним напоєм сповна, потрібно знати з ким, де і коли. А головне – щоб вміли приготувати і не менш якісно – подати. У морозні дні «Проскурівський телеграф» грівся вийнятково чаями лише для того, щоб розповісти усім читачам, чи існують у популярних закладах міста чайні традиції, чи проводять у нас чайні церемонії та що пропонують офіціанти на звичайне: «Принесіть, будь ласка, чай. Щось оригінальне, на ваш вибір!». І, як мовиться у відомій приказці, краще один раз побачити, а в нашому випадку – спробувати, ніж сто разів почути. Після кільканадцяти літрів випитого чаю залишилося враження, що у сучасній ресторанній культурі подача чаю є однією з найбільш неопрацьованих тем. Однак чимало закладів все ж таки намагаються виділитися подачею цього напою.
«Кондитерська лавка»
За одним столиком серйозні люди з паперами щось обговорюють, за іншим – гамірна компанія подруг влаштували дружні посиденьки, а за столиком у самісінькому куточку, візуально відмежувавшись від усього світу, мило про щось щебечуть закохані. Таким розмаїттям почуттів і настроїв зустрічає цей заклад майже завжди, незалежно від пори доби. Зізнаюся, навідувалися ми з подружкою сюди кілька разів протягом тижня. Зранку, до першої години дня нам пропонували чайну церемонію. А протягом дня тут подають чайники з чаєм накриті чудернацькою лялькою. Чи має якесь символічне значення ця іграшка ми так і не дізналися, а от практичне має – чай у чайнику довше залишався гарячим і краще запарюється. Ранкова чайна церемонія гарантує настрій на весь день. Офіціант у спеціальних білих рукавичках усі маніпуляції проводить перед вами, розповідає про обраний чай, дає насолодитися ароматом, і поки чай готується, ви маєте можливість дізнатися його склад, корисні та смакові властивості, а потім – насолодитися і самим напоєм.
«Бухара»
Де, як не тут, у царстві східної культури, ми очікували справжнього чайного розмаїття і солодощів. Однак, дива не сталося. Солодощі нам довелося замовляти окремо (колись їх тут подавали у комплекті з напоєм), а ось асортимент чаю нас таки вразив. Тут є все, що необхідно: чорні, зелені, білі, бірюзові, квіткові сорти напою, які задовольнять побажання найвибагливішого клієнта. Подають чай у чайнику, ємністю залежно від замовлення, вкритого, так званою шапкою, що оздоблена бісером та паєтками. Нам навіть здалося, що це ручна робота. До речі, «Бухара», напевне, єдиний заклад, де чай смакують не з горняток, а з піал. У комплексі з розлогими кріслами, кабінками-балдахінами і приємною легкою музикою, чай з піалок вприкуску з лукумом, халвою та щербером наче нашіптує вам «поспішати нікуди».
«Муррмелад»
Це скляне царство лише ззовні видається холодним і крихітним. За дверима панує тепла атмосфера: приглушене світло, м’які дивани, пледи й різна смакота. А головне – чай тут подають, як у звичайних, невеликих горнятках, так і великих чашках, як удома: обіймаєте її двома руками, вкриваєтеся пледом – і дружні посиденьки, вечір «для себе» чи теревені з подругою «під боком» вдаються по-домашньому. До речі, посуд, у якому подають великі порції чаю, прикрашений розписом та камінням. Наявність різноманітного чаю в асортименті дає можливість обирати між трав’яним, фруктовим, квітковим, звичайними зеленим і чорним з додаванням меду, варення, карамелі і чого тільки душа забажає. Загалом чайна карта тут представлена, за нашими суб’єктивними враженнями, на рівні «вище середнього».
«Цукерня»
Напевно, немає такої пані, навіть якщо вона 365 днів у році сидить на дієті, яка б не дозволила собі хоча б раз скуштувати тістечка цього закладу. І, перш ніж обрати чай, за яким власне й прийшли, ми спочатку «пробіглися» солодощами, а вже потім визначалися з напоєм. І хоча, на наше прохання, запропонувати щось оригінальне офіціантка сказала, що «у нас торгова марка, тому нічого надто нестандартного немає», але згодом ми зрозуміли, що це не зовсім так. У прозорому чайнику нам принесли суміш трав, запарену на основі зеленого чаю з додаванням яблук й іншої різної смакоти. Виглядає досить естетично, щодо смаку, то з першим ковтком одразу згадався традиційний «кошиковий» набір на свято Спаса: яблука, трави, мед… Ось тільки скромність дівчини була тут не зовсім, м’яко кажучи, виправданою, бо у нас склалося враження, що вона просто не хотіла, щоб її морочили голову зайвими запитаннями. Зізнаємося, ми таки були надто допитливими.
«LeMon»
Право вибору дано людині Богом ще від початку існування світу. Однак згодом воно стало й найкращим покаранням. У «LeMonі» саме так «карають» клієнтів. Замовлений чай нам принесли … у ящику! «У цій чайній коробці знаходяться різні складові, – повідомила офіціантка – З того, що ви оберете, ми й зробимо вам чай». А ми й раді старатися! Смачний напій у нас був заварений на основі чорного чаю зі слайзами яблука та апельсину, й з додаванням липи, меліси, ромашки, барбарису, бадьяну, імбиру та кориці. Головна «фішка» смаку такого чаю – послідовність заварки. Частину компонентів офіціантка всипала безпосередньо в чайник, іншу частину – в мішечок, а кілька компонентів додала уже після того, як залила кип’яток. Як кажуть вправність рук… а виграє від цього і вигляд чаю, і смак.

Післяслово: Загалом, після відвідин ще п’яти-шести закладів (окрім вищенаведених), з традиційною не лише подачею чаю, але й стандартним набором його в асортименті, ми дізналися, що і відвідувачі, і власники закладів розглядають чай як напій для супроводу десертів, а подачу чаю – як данину традиції або як мінімальне замовлення, що дозволяє скоротати за столиком 20-30 хвилин. Однак, вже зараз офіціанти різних закладів зізнаються, що значна частина відвідувачів, особливо у робочий час, замовляють чай для супроводу основних страв, фактично замінюючи ним алкогольні напої, які не можуть собі дозволити з цілком зрозумілих причин. Цінова політика у всіх закладах, за вийнятком одного-двох, не дуже різниться: за чайник ємністю 450 грамів вам доведеться віддати 16-20 гривень, а за більшу порцію, від 800 грамів до 1 літра, ви заплатите 25-35 гривень.

10 китайських «ніколи»:
Ніколи не пийте чай натщесерце,
щойно залитий окропом,
холодний,
надто міцний,
тривалої заварки,
використаний вдруге,
до прийому їжі,
відразу після їжі,
як рідину для запивання ліків,
вчорашній.
Приємного чаювання!