ye-logo.v1.2
23 Липня, 2019

Хворих на туберкульоз лікуватимуть амбулаторно

Ольга МАЛИНОВСЬКА Здоров'я 1781
Перший заступник Генерального директора Центру громадського здоров'я МОЗ України Віктор Ляшко
Перший заступник Генерального директора Центру громадського здоров'я МОЗ України Віктор Ляшко. Фото: автора

Представники Центру громадського здоров’я ознайомили медиків області з проектом стратегії реформування надання протитуберкульозної допомоги.

Нині на Хмельниччині діють чотири протитуберкульозні заклади. Й останнім часом в області спостерігається зниження рівня захворюваності на туберкульоз. Проте до досягнення показників країн ЄС у боротьбі з цією недугою нам іще далеко. Тож якраз на часі впровадження нових підходів у подоланні туберкульозу. Саме про те, як зменшити захворюваність та зробити лікування ефективнішим, ділилися представники Центру громадського здоров’я МОЗ України, а також розповіли про основні засади проекту стратегії реформування надання протитуберкульозної допомоги населенню, розробленої Центром у співпраці з МОЗ України.

Досі хворі на туберкульоз лікувалися стаціонарно у протитуберкульозних диспансерах. За новою стратегією прерогатива фахівців-фтизіатрів — встановлення діагнозу та призначення схеми лікування. Далі більшість хворих потрапляє під опіку сімейного лікаря, який контролюватиме лікування. «Роль сімейного лікаря у встановленні діагнозу «туберкульоз» теж важлива, — каже перший заступник Генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ України Віктор Ляшко. — Він має визначити людину з групи ризику щодо туберкульозу, провести анкетування та скерувати на діагностичні дослідження до районного чи обласного фтизіатра. Після того, як фтизіатр встановить діагноз «туберкульоз», він з першого дня лікування має скерувати бльшість хворих до сімейного лікаря, щоб розпочати лікування за встановленою схемою препаратами, які держава виділяє безкоштовно.

До речі, лікуватися хворий на туберкульоз не обов'язково має у того сімейного лікаря, з яким підписав декларацію. Адже часто люди, які живуть у районах, обирають лікаря за місцем проживання. Проте дехто працює у місті, куди їде зранку і повертається додому увечері. Тож йому зручніше отримувати пігулку у сімейного лікаря ближче до роботи». Дехто побоюється, що при такій схемі лікування існує ризик зараження і самого лікаря, й інших пацієнтів.

«Хворий на туберкульоз звертається по медичну допомогу в середньому через два місяці після зараження, — продовжує Віктор Ляшко. — Тож додаткового епіднавантаження не буде. А від двох діб до двох тижнів після прийому пігулок хворий вже не становитиме небезпеки для оточення. То для чого таку людину тримати у стаціонарі? Вона може працювати, проводити час з родиною. І, що головне — такий хворий не наражається на небезпеку формування мультирезистентних форм туберкульозу, які лікуються важко і лікування надто дороговартісне».

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Популярні новини

Останні оголошення

Останні фото та відео

  Так  Ні, дякую