Птахівник із Красилівщини вирощує качок, які мешкають у тропіках Південної Америки

У своїй господі чоловік розводить різноманітних елітних голубів, декоративних курей-«м’ячиків» та величезних гусей, схрещених із лебедями. Але особливою гордістю господаря є мускусні качки, в просторіччі – індокачки. В дикому вигляді ці «мовчазні пернаті» мешкають у тропіках Південної Америки і гніздяться на деревах. «Ця качка ніколи не крякає, тому зовсім не докучає господарям, навіть коли голодна, - каже птахівник. – Але індокачки припали мені до душі не через це. Їхнє м’ясо дуже смачне, нежирне та дієтичне. За своїм зовнішнім виглядом та смаковими якостями більше нагадує дичину, проте специфічний запах повністю відсутній. Цілком їстівними є і яйця (чим звичайні качки похвалитися не можуть). Але головна відмінність індокачок полягає в тому, що ця пташка двічі на рік виводить каченят».

«У 10 років я наловив диких голубів. Це перші птахи в моїй колекції»
«Я не дивлюся на свою справу як на збагачення (хоча це теж важливо!), а хочу просто отримувати моральне задоволення від того, чим займаюся, - каже Віктор Миколайович. – Ось подивіться на цих качурів. Хіба ж вони не гарні? Таке приємне руде забарвлення пір’я просто милує око. А зверніть увагу на моїх голубів - павичів, снігурів, поштових та хвилястих. Їхня аристократична вишуканість хіба не досконала? Пристрасть до птахів з’явилася у мене у 10 років. Ще будучи хлоп’ям, я наловив звичайних диких голубів і приніс їх додому. Батько вирішив підтримати мене й допоміг змайструвати голуб’ятню. Вона була така велика та важка - на дерево її піднімали гуртом всі сусіди. Нині я так захопився птахівництвом, що присвячую цій справі мало не весь свій вільний час. Більше того, до моєї пристрасті приєдналися дружина та син Денис. І нам є чим пишатися. Нашу птицю вважають показовою на всіх виставках, які ми регулярно відвідуємо. Цьому підтвердженням є три грамоти, якими нас нещодавно нагородили. Але на м’ясо ми утримуємо лише качок. На декоративних курочок та голубів рука не підійметься».

Дерев’яне яєчко для качки-домосідки
Про своїх підопічних птахівник може розповідати годинами, з ніжністю та захопленням, наче про дітей. А про їхнє утримання знає не менше, ніж енциклопедія. Віктор Миколайович попереджає, що мускусні качки дуже чутливі до морозів, тому не варто їх випускати взимку на вулицю. Утримувати цю птицю потрібно в теплому сухому хліві, адже волога та протяги також згубна для цих пернатих. «Вага селезня в середньому до 5-6 кг, самиці - до 3 кг. Індокачка за природою домосідка й у висиджуванні потомства їй немає рівних, - каже чоловік. - Тримати вигідно декілька качиних сімей. По одному селезневі на дві самиці. Кожна за рік несе приблизно сотню яєць, великих, вагою в 70 г. Для заміни старих (старше трьох років) і низькопродуктивних качок-несучок молодняк відбирають восени з каченят, отриманих навесні. Перевагу надають добре розвиненій, здоровій птиці. Не залишають на плем'я каченят із тривалою линькою. Окремо хочу сказати про гнізда для качок. У звичайні ящики я встеляю побільше сухої соломи або сіна, щоб качка змогла добре вкрити яйця (насідки глибоко, до 8-10 см, заривають кладку яєць у солому). В кожне гніздечко кладу… дерев’яне яєчко. Далі пташка самостійно робить заглиблення в гірці соломи. Накопичивши з десяток яєць, вона вкриває гніздо пухом і сідає висиджувати каченят. До кладки можна підкласти додаткові яйця, звісно ж, якщо майбутня мама погодиться їх прийняти. Яйця краще підкладати по 1-2 штуки протягом декількох днів, допоки гніздо не буде вкрите пухом. Зазвичай мускусні качки не допускають будь-якого втручання людини у процес насиджування».

Качок-несучок важливо не перегодовувати
«Якщо тримати індокачок тільки на м'ясо, можна годувати їх кукурудзою та пшеницею досхочу, - ділиться досвідом Віктор Миколайович. - Так птиця
швидко набиратиме вагу. А ось пернатим, які утримуються на розплід, доведеться урізати пайок. Інакше вони будуть погано нестися або взагалі
припинять це робити. Саме тому качок-несучок важливо не перегодовувати. До речі, індокачки важко перетравлюють цільне зерно кукурудзи чи пшениці,
приблизно два дні. Це велике навантаження на печінку. Від цього птиця падає на ноги й хворіє. Краще зерно перемолоти. До раціону також включаю кропиву, варену картоплю, подрібнені коренеплоди, харчові відходи. Мускусні качки взагалі невибагливі. Їхнє утримання потребує менше часу й турботи, ніж за звичайними качками. Молодняк життєздатний, стійкий до захворювань.
Індокачкам не потрібні високопоживні кормові суміші. Вони охоче знаходять собі їжу в заростях бур’янів. До речі, прославилися як «шанувальники» амброзії - знищують до останнього зернятка».