Пісні, танці, шашлики та новосілля африканського лева...

 Свято зустрічі весни “Іде весна – пора цвітіння... Усе навколо ожива!” у Хмельницькому відбудеться 23 лютого. Святкування традиційно проходитиме в парку культури й відпочинку імені Михайла Чекмана. Цього дня на хмельничан та гостей міста чекатимуть виступи духових оркестрів на усіх майданчиках парку, вікторини, спортивні змагання, виступи мистецьких колективів. Не обійдеться і без традиційного частування кашею, печеною картоплею та шашликами. Проте родзинкою святкування стане новосілля справжнього африканського лева Амура у зоокуточок парку.

"Пішов із цирку разом зі своїми звірями"
Ні гострі ікла, ні довгі кігті не лякають 46-річного хмельничанина Сергія Пальохіна. В чоловіка вдома у звичайному приватному будинку замість домашніх чотирилапих вихованців живуть... 2-річний африканський лев Амур та 19-річний павіан Мікі. Сергій Олександрович виховує своїх хижих підопічних із любов'ю, їхні інстинкти пасивні, тому абсолютно не боїться, що звірі можуть якось йому зашкодити. Він грається з царем африканських саван, як зі звичайним котеням, а з представником одного із найнебезпечніших видів мавп дивиться телевізор та п'є пиво. "Із самого дитинства я мріяв працювати в цирку і любов до тварин у мене також давня, - розповідає пан Сергій. - Свого Мікі я придбав ще 19 років тому й, не маючи жодного досвіду, почав займатися його вихованням. До цього працював кінологом, дресирував догів. Це також немаленькі собачки, до яких слід знайти своєрідний підхід, тому труднощі мене не лякали. А потім одна моя далека родичка запросила мене у цирк. Спочатку я був простим техпрацівником, згодом адміністраторм. Ще через деякий час — повністю присвятив себе роботі з тваринами. Так у моєму житті з'явився Амур. Я купив його в чернігівській області в зоопарку маленьким левенятком. Спочатку він жив зі мною у будинку, а на гастролі їздив у бусі. Мікі дуже зрадів появі нового члена сім'ї, навіть допомагав виховувати малюка, брав його на руки, колихав. Потім, коли Амур трішки виріс, вже він почав опікатися своєю довгохвостою "нянькою". Загалом у київському цирку "Шапіто" я пропрацював 12 років, але цьогоріч вирішив вийти на заслужений відпочинок та залишив "кочовий" спосіб життя. Звісно, про те, щоб піти самому, й мови не могло бути. Тому й забрав своїх хижих друзів із собою".

Павіан полюбляє український борщ, а бананами нехтує
Дружина Сергія Пальохіна - людина далека від цирку (за освітою жінка медик), проте любов свого чоловіка до тварин повністю поділяє. Крім Амура та Мікі на господарстві є ще кішка Дуся та дресировані дикі голуби. Перша від самого початку стала улюбленицею павіана. Він чітко розуміє, що це живе створіння й ніколи не ображає її, ставиться до неї з батьківською турботою. "Мікі взагалі дуже розумна мавпа, він слухняний та напрочуд артистичний, - хвалить свого вихованця господар. - Павіан не вибаглива тварина. Він їсть усе, що й люди. Полюбляє карамельки, український борщ та... пиво. А ось бананами нехтує, адже до нас везуть лише кормові сорти. Коли я лежу на дивані, наш хвостатий вмощується поруч, і ми разом дивимося телевізор. Коли я кажу: "Мікі, ми їдемо працювати", він спокійно підходить, бере мене за руку й чекає. А коли повертаємося із прогулянки наставляє лапки, щоб я їх йому помив". Нині Сергій Олександрович зі своїм павіаном часто показує циркові вистави у дитячих садочках. Він і ще декілька хмельницьких циркових артистів представляють цікаву програму, адже мають за плечима неабиякий досвід. А ще Сергій Пальохін мріє про те, щоб у нашому місті започаткувати свій невеличкий цирк, у якому можна було б навчати цирковому мистецтву.

Відтепер Амур житиме в зоокуточку парку імені Чекмана
Сергія Олександровича обурюють жорстокі методи дресирування. Каже, що вони не є дієвими і не дозволяють досягнути взаємодії зі своїм підопічним. Набагато важливіше, щоб тварина відчувала вашу любов та турботу. Тоді вона віддячить довірою. Не останню роль тут відіграють й умови утримання тварини. Нині Амур мешкає в сараї, де його господар встановив обігрівач. Крім того в розпорядженні хижака є невеличкий вольєр. Проте дворічному левові цього замало. Саме тому чоловік зважився на відчайдушній крок і вирішив оселити Амура в зоокуточку у парку культури та відпочинку імені Михайла Чекмана. "Нині я вже домовився із мером міста про розміщення мого Амура на території зоокуточка поруч із ведмежатами. Там ми плануємо побудувати великий вольєр, гідний африканського лева. Але нам ще слід назбирати кошти для реалізації цієї задумки. За попередніми підрахунками потрібно близько 10 тисяч гривень. Новосілля ж ми плануємо влаштувати на свято зими, яке відбудеться цими вихідними. Тож усі охочі зможуть познайомитися із моїм Амуром ближче". Проте пан Сергій не відхрещується від свого підопічного, як і раніше, щодня доглядатиме й годуватиме його, але вже в комфортніших умовах. Лев з'їдає за день до 4 кг м'яса. Господар, зазвичай, купує йому яловичину. Це і є улюблена їжа африканського хижака. Ще він не проти попити молочка та поласувати сирими курячими яйцями.

Усім, хто бажає допомогти в будівництві нового житла для Амура, прохання телефонувати в редакцію.