Хмельничани у Скандинавії. Старт нової подорожі

Після тривалої автостопної подорожі Азією та кількох мандрівок Європою подружня пара вирішила дослідити країни, у яких ще не бувала: Німеччину, Данію, Швецію, Норвегію, Фінляндію, можливо, ще й Латвію, Литву й Естонію.
Стартували хмельничани із рідного міста, звідки доїхали автостопом до Львова на трьох машинах. Дорогою їм трапилися цікаві водії.
Перший водій був родом з Харкова, але зараз живе у Львові. Його сюди перевели по роботі, і тепер йому потрібно щодня їздити Західною Україною, щоб вирішувати справи фірми, підписувати договори тощо. Раніше він думав тільки про гроші, а тепер зрозумів, що важливішими є стосунки між людьми, тому у Львові йому більше подобається. Також йому вдалося розвіяти деякі власні міфи про цю частину України, але його родичі з сходу країни до цих пір дивуються його щасливому життю.
“Незважаючи на активну роботу, він намагається весь вільний час проводити з сім'єю. Розповів нам про ідею, що життя – це 5 куль жонглера, чотири з яких – кришталеві, а одна – гумова. Кришталеві – це сім'я, батьки, здоров'я і духовність, а гумова – це робота. Якщо людина упустить кришталеву кулю, її вже не вийде склеїти, а ось гумова відстрибне і знову повернеться в руки. Тому варто дорожити не роботою і грошима, а своїм здоров'ям, духовністю і рідними людьми”.
Ще в той день Аню і Богдана підвіз добрий хлопець з Тернополя. Вони стояли в незручному місці, і водій спеціально повернувся, щоб завезти їх на кращу позицію. Виявилося, що він організатор туристичного клубу в Тернополі, тому мандрівникам було цікаво поспілкуватися на спільні теми.
“Третій водій виявився з нашого міста, і він ніколи не чув про можливість подорожувати автостопом. Всю дорогу ми розповідали йому про бюджетні види подорожей і ділилися корисною інформацією”, – кажуть вони.
Увечері хмельничани здійснили прогулянку незнайомими їм районами старого центра Львова, а вранці вирушили у бік кордону. Оскільки цього вони їхали до Варшави, то поїхали на перехід біля міста Рава-Руська, де ще ніколи не були.

“На Рава-Руському кордоні немає пішого переходу, тому нас в машину до себе взяв священик з дружиною. Рівно дві з половиною години ми проходили українську митницю і 30 хвилин польську. Це поки що найтриваліший перехід в нашому житті, – діляться враженнями мандрівники. – Ми були там в п'ятницю, що можливо збільшило кількість людей. Але, швидше за все, тут завжди їх так багато, адже місцеві таким способом заробляють. Наприклад, в Польщі з України вони везуть алкоголь, сигарети, бензин, а з Польщі інші товари”.
Пройшовши кордон, вже після обіду хмельничани поїхали до Варшави, куди дісталися досить швидко. Автостоп в Польщі швидкий, а люди – дуже чуйні і добрі.
“Усі люди, котрі підвозили нас, не знали англійську мову, тому спілкувалися на суміші польської (ми знаємо деякі слова і фрази), української (поляки розуміють деякі слова і фрази) і російської (деякі поляки ще в школі вчили російську і трохи її пам'ятають)”, – розповідають Аня і Богдан.