clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

На Ярмолинеччині поховали учасника АТО, добровольця Юрія Борбуцького

Юрій Борбуцький пішов до війська добровольцем

Юрій Борбуцький пішов до війська добровольцем. Фото: yarmrda.gov.ua

Боєць служив у складі 4 окремого батальйону 128 гірсько-піхотної бригади.

Попрощалися з Героєм у вівторок, 19 травня. Юрія Борбуцького поховали на кладовищі у Новому Селі Ярмолинецького району, звідки родом військовий.

Про загиблого згадує його бойовий товариш Віталій Свистун:

“З Юрієм ми зустрілись на службі у Маріуполі. Ми разом служили, жили в одній палатці. Тому я впевнено можу сказати, що він був не лише хорошим воїном, але й відданим другом. Коли я виїжджав на завдання, він намагався того дня встати раніше і приготувати мені каву. У нас взагалі було багато спільного. Я, як і Юрій, прийшов до армії добровольцем. Ми часто розмовляли про особисте. Я знаю про нього практично все, так само як він про мене. У кінці цього місяця ми разом збирались приїхати у відпустку. Хотіли разом з дітьми відпочити у Карпатах. Все було сплановано. Але сталось непоправне. Юрій загинув при переправі через річку Сіверський Донець у районі Червоного Лиману. Це дуже велика втрата для усього нашого військового формування і для мене особисто".
Тонка душа Юрія прагнула самовираження. Тому його думки, погляди, переживання чоловік висловлював віршованими рядками на папері.
Поезії Юрія Борбуцького із вогненних рубежів доходили і до читачів місцевої преси. Завідуюча бібліотекою Нового Села Любов Жибутовська вела із бійцем творче спілкування по телефону, записувала його вірші, розповідала землякам про Юрія у матеріалах "І перо - зброя" та "Щасти тобі, Юрію", які були надруковані в газеті "Вперед" у лютому-березні цього року. "Коли я дізналась, що Юрій загинув, сльози покотились градом і заніміло серце, - розповідає Любов Жибутовська.
- Не можу і досі повірити. Бо ж ми не так давно розмовляли по телефону, він говорив, що скоро приїде. А ще я записувала до зошита усі його вірші. Вони - це крик душі, це думки та переживання.
Є у Юрія поезії, присвячені матері, яка вже, на жаль, померла. Дуже багато патріотики. Написав Юра і вірш на честь 90-річчя нашої бібліотеки, бо я говорила йому, що готуємось до такого ювілею. Таких віршів у мене написано 27. Тепер мрію і маю мету – видати таку невеличку збірку поезій нашого земляка, вмістити у ній і його фотографії, в тому числі і зі Сходу. Сподіваюсь, знайдуться небайдужі люди, котрі допоможуть мені це здійснити в пам'ять про Юрія Борбуцького."
Бережуть пам'ять про колишнього учня і у рідній Новосільській школі. Юрій передав для школярів бойовий прапор з побажаннями. Його берегли як святиню. З цим жовто-блакитним прапором прийшли учні школи провести свого славного земляка в останню путь…
Звісно, що найбільше біль втрати відчувають рідні: батько Іван Семенович, брати Руслан та Олексій з родинами.
Та й усі небайдужі прийшли проводжати на вічний спочинок Юрія Борбуцького-воїна, який віддав життя за Україну. Чин похорону здійснили у костелі святих Петра і Павла у смт Ярмолинці у присутності близьких, знайомих та багато численної релігійної громади.
Поховали бійця на кладовищі у рідному селі. До рідної оселі Юрія у той день з квітами з чорними стрічками, жалобними прапорами прийшли сотні земляків, представники місцевої влади, спільнота краю.

За матеріалами газети "Вперед"

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні новини

Останні фото та відео



Курси валют на 05.12.2016
купівля
продаж
Міжбанк
$
25.97
26.01
27.66
27.7
0.41
0.41

Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31