«На щиті» додому повернулися шестеро Героїв-захисників з Хмельниччини

Війна обірвала життя захисників з кількох громад Хмельниччини. Днями, полеглих воїнів проводжали до місць останнього спочинку. У Волочиській громаді в останню земну дорогу проводжали Олега Голубєва, на Дунаєвеччині - Василя Григор'єва, в Антонінській громаді прощалися з Артемом Яричем, у Хмельницькій – з Сергієм Бондарем, на Новоушиччині – з Олегом Сивуном, Чемеровеччині – з Анатолієм Кухарем…

У Волочиській громаді в селі Вочківці 8 липня в останню земну дорогу проводжали Олега Григоровича Голубєва.

Як повідомляють у Волочиській міській раді, Олег Григорович народився 10 січня 1976 року в селі Вочківці. Після закінчення школи у 1992 році вступив до Волочиського ліцею, де здобув спеціальність електрика. У 1997 році Олег одружився, створивши щасливу сім'ю, в якій народилося двоє синів - Микола та Андрій. Разом з родиною він продовжував своє професійне життя, працюючи на Волочиському машинобудівному заводі як слюсар відділу головного енергетика.

«Такий був Олег до вересня 2022 року, коли він прийняв рішення, яке змінило хід його життя і стало відображенням його мужності та патріотизму. Він добровільно пішов на захист нашої країни. На жаль, 19 лютого 2024 року Олег загинув у селі Малинівка, Запорізької області. Його побратимам знадобилося багато часу, щоб повернути його родині для поховання, через небезпечні та складні умови на передовій…», - розповідають в міській раді.

У Волочиській громаді в селі Вочківці 8 липня в останню земну дорогу проводжали Олега Голубєва. Фото: Волочиської міської ради

5 липня зустріли захисника Василя Володимировича Григор'єва на рідній землі у Дунаєвецькій громаді.

Як повідомляють в Дунаєвецькій міській раді, стрілець-помічник гранатометника відділення охорони взводу роти охорони батальйону, сержант Василь Володимирович загинув 25 червня 2024 року, захищаючи рідну землю, поблизу населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області. Боєць був 1973 року народження.

«Народився наш Захисник в селі Січинці. По закінченню школи вступив до Хмельницького середнього професійно-технічного училища №7, де отримав професію електромонтажник та одразу влаштувався працювати на Дунаєвецький маслозавод. Василя Володимировича цінували за його вмілі руки. Згодом одружився та став батьком двох донечок. З лютого 2017 року по лютий 2020 року Василь Володимирович став добровольцем, вступивши до лав Збройних Сил України. Донеччина, Луганщина - пекло війни, яке бачили очі нашого Героя…», - розповідають про захисника в міській раді.

У серпні 2022 року, отримавши повістку, знову став на захист рідної землі. «Він вірно ніс службу, був відданий військовій присязі. Понад усе хотів повернутися додому з Перемогою, але війна, розпочата російським агресором, позбавила його найдорожчого – життя. Мати втратила сина, сестра – рідного брата, діти рідного з найрідніших - батька. Війна обірвала всі життєві плани цієї гарної і світлої людини», - сумують з приводу смерті Героя у громаді.

Василю Григор'єву назавжди залишиться 51…

5 липня зустріли захисника Василя  Григор'єва на рідній землі у Дунаєвецькій громаді. Фото: Дунаєвецької міської ради

Скорботним стало 8 липня для Антонінської громади: в останню земну дорогу проводжали Героя, жителя села Тріски – молодшого сержанта Артема Сергійовича Ярича 1991 року народження, який помер 1 липня 2024 року.
«Попрощатись із військовим прийшли рідні, близькі, знайомі, військовослужбовці, жителі громади. Останній земний шлях нашого земляка був встелений квітами…», - розповідають в Антонінській громаді.

Поховали Артема на кладовищі в селі Тріски. Героєві назавжди 33…

Антонінська громада прощалася з Артемом Яричем. Фото: Антонінської громади

У Хмельницькій громаді в селі Велика Калинівка Олешинського старостинського округу прощалися із захисником, добровольцем, який з перших днів повномасштабного вторгнення російського окупанта став на захист нашої України, - Сергієм Васильовичем Бондарем.

Живим коридором зустрічали захисника у рідному селі. Поховали воїна у Великій Калинівці.

У Хмельницькій громаді в селі Велика Калинівка прощалися із Сергієм Бондарем. Фото: зі сторінки Олешинського старостинського округу у фейсбуці

Скорботним став понеділок 8 липня для Новоушицької громади… Тут прощалися із захисником Олегом Вікторовичем Сивуном з села Куча.

Як розповідають у місцевому виданні «Наддістрянська правда», Олег Вікторович народився 1 грудня 1974 року в селі Куча. Був будівельником, лісником. З 2015 року працював у Кучанській загальноосвітній школі оператором котельні. Звідси й пішов на війну. З 25 лютого 2022 року він захищав Україну, за неї і поліг смертю хоробрих 1 липня, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Першотравневе на Харківщині.

«Олег Сивун не дожив до свого п'ятдесятиліття, йому тепер назавжди 49… Він довго не приїжджав у відпустку, своїм друзям і однокласникам говорив, що молодим треба їхати, бо вони мають хоч трохи перепочити та набратися сил. Всіх, з ким зустрічався, запевняв, що все добре, а Перемогу неодмінно відзначать на зустрічі однокласників. Не судилося…», - розповідають про Героя.

Скорботним став понеділок 8 липня для Новоушицької громади… Тут прощалися із захисником Олегом Вікторовичем Сивуном. Фото: зі сторінки "Наддністрянської правди" у фейсбуці

На Чемеровеччину в понеділок 8 липня у село Ямпільчик «на щиті» повернувся військовослужбовець Анатолій Валерійович Кухар.

Як повідомляють в Чемеровецькій селищній раді, з березня 2022 року Анатолій вважався зниклим безвісти. Впродовж усього цього часу рідні вірили у краще… Однак за результатами генетичної експертизи було встановлено особу та підтверджено загибель військовослужбовця.

«Після навчання у школі хлопець вступив до Чемеровецького медичного коледжу. По закінченню закладу пішов до лав Збройних Сил України. Службу проходив у 8 полку Сил Спеціальних Операцій. Впродовж 2014-2016 років брав участь у Антитерористичній операції. У 2019 році, підписавши контракт, знову став на захист східних кордонів України. Виклик повномасштабного вторгнення прийняв як загартований бойовим досвідом воїн, вірний військовій присязі. Анатолій до останнього подиху давав відсіч ворогам, мужньо захищаючи свою родину, дружину, трьох донечок, рідний край та рідну Україну. 21 березня 2022 року сім'я втратила зв'язок з Анатолієм. Нині підтверджено його загибель в районі населеного пункту Новоолександрівка Луганської області», - розповідають у громаді.

Анатолію Кухару назавжди 30…

На Чемеровеччину у село Ямпільчик «на щиті» повернувся військовослужбовець Анатолій Валерійович Кухар. Фото: зі сторінки Чемеровецької ОТГ у фейсбуці.

Світла пам'ять та слава Героям…

Нагадаємо, учора, 8 липня, хмельничани провели в останню земну дорогу захисника Ростислава Мацюка. Воїн загинув під час виконання бойового завдання у Бахмутському районі.