Подорожуємо Хмельниччиною. Коржівецький монастир та його старовинні ікони

Скоро Різдво — час світлої радості, допомоги ближнім та прощення. Це підходящий час, щоб здійснити мандрівку (або навіть паломництво) до монастиря. Тим паче, що їхати до нього зовсім недалеко — близько 30 км від обласного центру. Якщо ж ікони вас не цікавлять, можна просто доторкнутися до старовини (адже монастирю майже 300 років!), насолодитися тишею та красою сільської місцевості або ж поспілкуватися із приємною душевною людиною — настоятелем монастиря ігуменом Гавриїлом.

Коржівецький монастир будувався в оборонному стилі.

Православний монастир Різдва Пресвятої Богородиці розташовується на околицях невеликого села Коржівці Деражнянського району, за ним тягнуться мальовничі простори полів. Зараз у ньому мешкає лише одна людина — ігумен Гавриїл, який мріє відреставрувати обитель та зробити її такою ж потужною, як у давні часи.

Від оборонних мурів та веж у наші дні нічого не залишилося.

У давнину — один з найбільших на Поділлі
Монастир у Коржівцях побудували у 1742 році в оборонному стилі, про що досі нагадують товсті стіни монастирських приміщень. У комплекс входив корпус келій, дві церкви, високий мур з трьома вежами, підземелля. Монастир протягом півстоліття був греко-католицьким, а згодом став православним. Він мав сільськогосподарські угіддя, ліс, пасіку, був одним з найбільших на Поділлі, сюди з'їжджалися паломники з усіх усюд.

Настоятель збирає архівні дані про монастир.

У радянські часи монастир переробили на школу, а релігійні коштовності розібрали місцеві жителі. Новітня історія монастиря розпочалася у 2000-х роках, коли настоятель ігумен Гавриїл розпочав роботи з його відновлення. У 2012 році в обитель повернули ікону Пресвятої Богородиці Іверської. Ще наприкінці ХІХ століття її, написану на горі Афон, монастирю подарував російський імператор. У1920-х ікона зникла, як виявилося, її використовували як дошку для швейної машинки в одній з коржівецьких осель.

Ігумен Гавриїл біля ікони Богоматері Іверської.

Після повернення ікона пройшла успішну реставрацію, тепер кожен охочий може помолитися біля неї. За словами ігумена Гавриїла, цей образ чудотворний, і до нього приїздять паломники з різних куточків України.
Згодом місцеві жителі повернули ще одну ікону, яку використовували як двері на горище. Погляд Божої Матері, що дивився зі стелі, дуже лякав дітей селянина, а тому образ зафарбували. Зараз на іконі ледь проступає обличчя крізь товстий шар фарби. Ікону направили у Києво-Печерську Лавру, де вона чекає на реставрацію. На думку настоятеля, це старовинна ікона Коржівецької Богоматері, яка прикрашала в'їзну вежу.

Зараз ця ікона у Києві на реставрації.

«Відновлення монастиря відбувається повільно. Час важкий, в країні війна, а на відновлення будівель, які перебувають в аварійному стані, потрібні значні кошти», - каже ігумен. Зараз він один мешкає в обителі, але сподівається, що вона зазнає ще кращих часів.

Всередині монастиря.

Усі, хто хоче посприяти відбудові обителі, можуть звертатися безпосередньо до ігумена Гавриїла за телефоном 096-955-64-74 або переказати кошти на рахунок 26007345421 у ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805, ЄДРПОУ 37400024, отримувач Релігійна громада апостолів Петра і Павла.

Сучасний стан старовинних келій.

До речі, щонеділі та у святкові дні о 9 годині у церкві відбувається богослужіння. На Різдво служба розпочнеться опівночі і триватиме до 3-4 ранку.
 

Щонеділі та у свята настоятель храму Святих апостолів Петра і Павла ігумен Гавриїл править службу.