Убивча сила ПДВ. Топ-5

Аналіз бюджету-2011 показує, що на відчутний прогрес у цій сфері уряд не розраховує

В Україні законодавство передбачає необхідність гармонізації податкової системи з європейськими стандартами, відтак ПДВ у Податковому кодексі був очікувано збережений. Оскільки ПДВ є ключовим фіскальним податком, на який припадає більш ніж половина податкових надходжень, то головним завданням для розробників Податкового кодексу був саме перший блок. Ключових новацій кілька.

1. Обмеження можливості добровільної реєстрації платником ПДВ.
Підприємствам, сума постачання товарів і послуг яких не перевищує 300 тисяч гривень, зберегли право на добровільну реєстрацію. Проте обов'язковою вимогою реєстрації став загальний обсяг постачання за останні 12 календарних місяців іншим платникам ПДВ, який повинен бути не меншим від 50% від сукупного постачання. Тобто, щоб стати платником ПДВ, новій фірмі слід пропрацювати, як мінімум, рік. Ймовірно, таке обмеження має унеможливити роботу компаній-одноденок, що використовуються для виписки необґрунтовано завищених податкових накладних, які інші компанії зараховують до податкового кредиту, мінімізуючи нарахування ПДВ.

2. Заборона реєстрації платниками ПДВ суб'єктів господарської діяльності, що є платниками єдиного податку.
Це рішення, очевидно, обумовлене намаганнями звузити практику використання фірм-одноденок, які часто є платниками єдиного податку, для мінімізації ПДВ, а також звузити ареал застосування спрощеної системи оподаткування. Платники єдиного податку зможуть компенсувати сплату вхідного ПДВ лише через підвищення цін на свою продукцію - на ті ж 20%. За таких умов будь-яке підприємство-покупець, яке є платником ПДВ, надасть перевагу співпраці з постачальником-платником ПДВ, оскільки зможе зарахувати сплачений податок до податкового кредиту. Це чергова норма кодексу, яка зводить спектр контрагентів платників єдиного податку до фізичних осіб.

3. Виведення з об'єктів оподаткування ПДВ операцій з надання консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних, бухгалтерських послуг, а також послуг з розробки, постачання і тестування програмного забезпечення.
Ця норма повинна перекрити схеми мінімізації сплати ПДВ та прибутку підприємств. Без права виписувати податкові накладні обсяг оплати названих послуг повинен зменшитися до економічного обґрунтованого. Надмірно інтенсивно користуючись названим переліком послуг, фірми не матимуть змоги зменшити свої податкові зобов'язання з ПДВ. Якщо зменшаться витрати на ці послуги, то відповідно також зросте база оподаткування податку на прибуток.

4. Обмеження терміну дії податкових накладних, які дають право на зарахування сплаченого ПДВ до податкового кредиту.
Згідно з Податковим кодексом, фірма має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, сплата якого підтверджена податковою накладною, виписаною не пізніше, ніж за 365 днів. Для тих платників податку, що застосовують касовий метод, - 60 днів. Роз'яснення ДПА - у законі про ПДВ дане питання не виписане - дозволяло це зробити в будь-який момент протягом трьох років з дня виписки накладної. Практика, коли підприємство раптово знаходить податкову накладну дворічної давнини і на цій підставі розширює податковий кредит, часто свідчить про застосування фірм-одноденок. Трьох років більш ніж достатньо, аби постачальник, який виписав податкову накладну, зник у невідомому напрямку. Відтак довести факт безтоварної поставки або просто виведення коштів контролюючим органам доволі складно. Податкова мала два варіанти вирішення цієї проблеми, які вона періодично намагалася або "протягнути" через парламент за допомогою депутатів, або просто ввести в дію постановою Кабміну. Перший - обмеження терміну дії податкових накладних трьома місяцями. Другий - внесення факту подачі "старих" накладних у перелік підстав для виїзної позапланової перевірки. Таким чином, у кодексі відображений певний компроміс.

5. Поетапне запровадження розширення реєстру податкових накладних. Податковий кодекс детально регламентує реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Тільки внесена у Єдиний реєстр податкова накладна є підставою для включення "вхідного" ПДВ до податкового кредиту. Розширення реєстру буде відбуватися поетапно: понад 1 мільйон гривень підлягають реєстрації з 1 січня 2011 року, понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року, понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року, понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, у якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню у Єдиний реєстр. Обов'язковою залишається вимога надання платниками разом з декларацією копій реєстрів в електронному вигляді.