Дитяча гойдалка та автомобіль: подоляни продовжують «купувати» товар в інтернет-шахраїв

По всім випадкам шахрайства потерпілі звернулися в поліцію. Фото: ілюстративне з bug.org.ua

Потерпілі втратили понад 41 тисячу гривень.

Мешканці Хмельницької області потрапляють в тенета шахраїв, купучи товар через інтернет. Так, вчора, до підрозділів поліції звернулося двоє подолян, які стали жертвами інтернет-аферистів. У загальному потерпілі втратили 41 тисячу 400 гривень. Про це повідомили у секторі комунікації поліції у Хмельницькій області.

«У Шепетівці місцева жителька намагалася купити через інтернет дитячу гойдалку і натрапила на шахрая. Аферист переконав потерпілу перекинути йому на банківську картку 2 тисячі 400 гривень. Жінка так і зробила, однак, оплаченої покупки так і не отримала», - повідомили у поліції.

А от житель села Баламутівка Ярмолинецького району намагався купити через інтернет автомобіль. У поліції кажуть, що після телефонної розмови з аферистом, чоловік перерахував йому 39 тисяч гривень. Після отримання коштів шахрай зник.

По всім випадкам шахрайства потерпілі звернулися в поліцію. Тривають слідчі дії.

У поліції запевняють, аби не стати жертвою такого шахрайства, потрібно дотримуватися декількох простих правил:

• не варто переказувати гроші наперед. Якщо просять повну передоплату, то, швидше за все, це шахраї. Є різні служби доставки, де можна розрахуватися за товар після його отримання;

• коли дають номер карти для передоплати, радимо зайти на сайт кіберполіції, де в розділі «Стоп фрауд» ви можете перевірити номери наданого вам рахунку, чи не входить він до списку шахрайських;

• якщо дуже низька ціна на товар (нижча середньостатистичної), то, швидше за все, ви потрапили на шахраїв;

• ні в якому разі не повідомляти ні номерів банківської карти, ні номерів CVV2-коду третім особам;

• не спілкуватися за номерами телефонів, які вам пропонують псевдопродавці;

• замовляючи товари чи послуги через офіційні сайти, обов'язково перевірити, чи вони не фішингові, тобто шахрайські веб-ресурси, які виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують (наприклад, поповнення мобільного рахунку, переказів з картки на картку, замовлення квитків на різні концерти, вистави), або веб-ресурс організації, якій користувач довіряє (наприклад, клон інтернет-банку).