Псевдобанкір зняв з картки хмельничанки понад 50 тисяч гривень

Вчора, 16 квітня, до правоохоронців області надійшла три заяви про шахрайство, які сталися у різних районах області. Про це повідомили у секторі комунікації поліції у Хмельницькій області.

«Найбільшу суму коштів втратила хмельничанка, до якої зателефонував аферист і представився співробітником служби безпеки банку. Шахрай під приводом покращення захисту карток, випитавши реквізити та коди доступу з смс-повідомлень, знав з рахунку 50 тисяч 800 гривень», - повідомив старший інспектор сектору комунікації Нацполіції області Олег Поворознюк.

Жертвою інтернет-шахрая став житель Кам’янця-Подільського. За повідомленням поліції, чоловік намагався купити через інтернет спортивний килим і натрапив на афериста, якому перерахував 1898 гривень, а покупки так і не отримав.

До поліції звернулася і жителька села Варенка Летичівського району. Жінка хотіла купити через інтернет корову і домовившись про покупку з аферистом, перерахувала йому 7 тисяч гривень. В результаті залишилася і без грошей, і без корови.

За зазначеними випадками працівники поліції відкрили кримінальні провадження і наразі працюють над встановленням зловмисників.

У поліції запевняють, аби не стати жертвою шахрайства, потрібно дотримуватися декількох простих правил:

• не варто переказувати гроші наперед. Якщо просять повну передоплату, то, швидше за все, це шахраї. Є різні служби доставки, де можна розрахуватися за товар після його отримання;

• коли дають номер карти для передоплати, радимо зайти на сайт кіберполіції, де в розділі «Стоп фрауд» ви можете перевірити номери наданого вам рахунку, чи не входить він до списку шахрайських;

• якщо дуже низька ціна на товар (нижча середньостатистичної), то, швидше за все, ви потрапили на шахраїв;

• ні в якому разі не повідомляти ні номерів банківської карти, ні номерів CVV2-коду третім особам;

• не спілкуватися за номерами телефонів, які вам пропонують псевдопродавці;

• замовляючи товари чи послуги через офіційні сайти, обов'язково перевірити, чи вони не фішингові, тобто шахрайські веб-ресурси, які виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують (наприклад, поповнення мобільного рахунку, переказів з картки на картку, замовлення квитків на різні концерти, вистави), або веб-ресурс організації, якій користувач довіряє (наприклад, клон інтернет-банку).

Читайте також: На Хмельниччині викрили шахраїв, які продавали неіснуючі медичні маски