Дороги європейського рівня в Україні будуть нескоро

Мабуть, найбільше нарікань  отримують наші дороги. Справді, їхній стан часто досить плачевний. І ремонти, під час яких час від часу залатують ями, не вирішують загальної проблеми. Про подільські дороги та  перспективи їхнього розвитку розмовляємо з начальником Служби автомобільних доріг в Хмельницькій області Миколою Матусом.
– Миколо Івановичу, чи вплинули несприятливі економічні процеси на роботу Вашої служби?
– Якщо порівнювати суми, виділені на ремонт та будівництво доріг, то вони майже не змінилися. Але обсяги робіт цього року зменшаться. Минулого року на дорогах загального користування в області виконали робіт на  142 мільйони гривень. Цього року нам планують виділити 143,7 мільйона.  Шістдесят відсотків цих коштів передбачено на ремонт та будівництво доріг державного значення, сорок відсотків – для місцевих доріг.  Але самих робіт ми виконаємо дещо менше, ніж торік,  тому що зросли ціни на деякі дорожньо-будівельні мате-ріали. У цьому році трохи змінено фінансування галузі. Раніше нам виділяли гроші з двох бюджетів – спеціальних фондів державного  та  обласного. Цього року обласний бюджет фінансуватиме ремонт та будівництво доріг комунальної власності (дороги всередині населених пунктів). А це – 20 міль- йонів гривень, які ми недоотримаємо. Звісно, комунальним дорогам потрібна допомога, але, на мій погляд, варто шукати додаткові джерела фінансування. Та й ті гроші, які нам пообіцяли, ми отримуємо не повністю. Приміром, за чотири місяці ми недоотримали 7 мільйонів гривень – через те, що не наповнюється спеціальний фонд держбюджету. Швидше за все, така тенденція утримається до кінця року, і в повному обсязі будівництво та капітальний ремонт доріг, мабуть, виконати не вдасться. А от поточні ремонти та утримання доріг, на які передбачено 100 мільйонів гривень, зробимо повністю.
– При розподілі коштів які райони мають перевагу?
– Все залежить від протяжності доріг. Приміром, у нас шість тисяч кілометрів доріг місцевого значення. Виходячи з виділених грошей, вираховуємо, скільки припадає на кілометр. І виділяємо районам пропорційно до протяжності доріг. Щодо доріг державного значення, то і в державі, і в області приймається відповідна програма. Дія нинішньої закінчується 2010 року.
– Які плани щодо капітального ремонту та будівництва на цей рік?
– Насамперед, це добудова
об’їзного шляху Дунаєвець. Вже є розпорядження Кабінету Міністрів України про виділення нам на цю справу 15,1 мільйона гривень.  Серед інших великих об’єктів – реконструкція автомобільної дороги від Голоскова до Меджибожа. На неї передбачено 3 мільйони гривень. І ще плануємо побудувати дорогу Вовковинці Деражнянського району – Бар, яка з’єднає Хмельницьку та Вінницьку області. Адже на Вінниччині до кордону з Хмельниччиною дорога є, а з нашого боку – ні. Сюди теж передбачено витратити 3 мільйони гривень. Задля покращення безпеки руху на автомобільних дорогах робитимемо розмітку. На це на дорогах державного значення передбачено залучити 4 мільйони гривень та мільйон – на місцевих.
– Скільки кілометрів доріг можливо відремонтувати за рік?
– Є таке поняття, як міжремонтні терміни. Згідно з ними, за рік ми маємо охопити поточним ремонтом  близько 2 тисяч кілометрів. Тобто, дорога має ремонтуватися щочотири роки. Однак,  ми далекі від виконання цих нормативів. За рік ми можемо охопити лише 150-200 кілометрів. Більше не вистачає коштів. Як бачите, ми виконуємо лише відсотків 10 від того, що мали би зробити. І та робота накопичується з року в рік. Тому замість чотирьох-п’яти ремонтів дороги отримують лише один. Крім того, є ще й таке поняття, як гарантійний термін дороги. В залежності від покриття, поточних ремонтів, це – 7-10 років. Після закінчення цього терміну знову потрібен капітальний ремонт. Але… Приміром, візьмемо автошлях з Хмельницького на Тернопіль. Його будували близько 40 років тому. За цей період мало би проводитися десь із чотири капітальні ремонти, а  ще не було жодного. 
– Якість українських доріг, яка викликає стільки нарікань, залежить тільки від нестачі грошей?
– Технології виконання робіт і за кордоном, і в Україні однакові.  Наші будівельники мають високу фахову підготовку, досвід роботи, сучасну техніку. Й питання  тільки у грошах.  Адже щоб провести хороший ремонт кілометра дороги, потрібно близько мільйона гривень. З розрахунку наших 7 100 кілометрів, це – 7 мільярдів гривень. Ще одна проблема – наші дороги не розраховані на великогабаритний транспорт. За останніх п’ять років у нас з’явилося багато 30-40-тонних автомобілів. А дороги розраховані, максимум, на КамАЗ. І влітку ці машини руйнують дороги. Але законодавство не дає права забороняти цим автомобілям їздити дорогами. Однак, наша служба й працівники ДАІ можуть зупиняти ці машини. Проте, якщо вона везе, приміром, продукти харчування, які швидко псуються, і цілий день ця автівка простоїть, продукти зіпсуються, хто нестиме за це відповідальність? Це не передбачено. Ця проблема має вирішу- ватися на рівні держави. У  законодавчому акті повинно бути чітко передбачено, що рух великовагових автомобілів  в період, коли температура повітря досягає 28 та більше градусів, забороняється. Пересуватися вони мають вночі, коли температура знижується, асфальтобетонне покриття вистигає і стає міцнішим до важких автівок.
– Кожен власник автомобіля відраховує спеціальний податок. І вони часто запитують: чому ж ці гроші не використовують для покращення доріг?
– Податок власників транспортних засобів цього року використовується для покращення доріг комунальної власності. У попередні роки половина з цих відрахувань йшли на дороги загального користування. Щодо обласних центрів, то у них залишалося 70 відсотків цього податку. Для власників автомобілів це досить немалі гроші. Але для дороги  – вони незначні. Й складають, приблизно, десять відсотків усіх відрахувань на дороги.