ye-logo.v1.2

Чи можна самостійно побороти кризу?

Економіка 1401

Намагалися з’ясувати наші кореспонденти

Останні півроку тільки й чути, що про кризу. Й навіть якщо ти ніяких змін у своєму житті не відчув, все одно чекаєш: от-от має статися… А якщо на роботі врізали платню, кредит нічим платити чи депозит з банку не віддають, то взагалі все бачиться у чорних кольорах.  Однак, стверджують фахівці різних галузей, кризу можна і треба перемогти. І зробити це під силу кожному.
 
На ліках не економте, хоча б перші п’ять днів
Тільки-но криза вдарила по наших кишенях, як майже недоступними стали ліки. Намагаючись зекономити, ми просимо фармацевта «дати щось дешевше», аніж виписав лікар. Або ж купуємо по списку, окрім найдорожчих. Однак, зазначає головний лікар обласного кардіодиспансеру Ігор Салабай, зекономивши одного разу на лікуванні, в подальшому можна на нього витратити набагато більше. І, що найгірше, втратити здоров’я. Щоб все-таки якось вкластися у сімейний кошторис і не нашкодити собі, Ігор Олегович радить дотримуватися кількох правил. По-перше – не соромитися казати лікарю про свої фінансові можливості. Якщо лікар наполягає лише на конкретних препаратах в конкретній аптеці, краще звернутися до іншого фахівця. Зазвичай, лікар, зваживши можливості пацієнта, виписує оптимальний рецепт.
Друге правило, якого слід дотримуватися: перші п’ять днів лікуватися дорожчими препаратами, потім можна переходити на дешевші аналоги. Справді, сьогодні досить велике розмаїття виробників лікарських препаратів. Найдешевші, зазвичай, індійського виробництва. Вітчизняні теж дешевші від вироблених в країнах Західної Європи. І, як зазначає Ігор Олегович, й в Україні сьогодні виробляють ліки досить непоганої якості. Однак, розібратися в цьому ринку може тільки досвідчений фахівець. Наприклад, в європейських країнах лікарський препарат проходить перевірку в п’ятьох лабораторіях, а в Індії – лише в одній. Це відображається і на ціні, і на якості. Деякі українські препарати теж проходять декілька лабораторних експертиз. Однак, усі інструкції до лікарських засобів – і в Індії, і в США, і в Європі – однакові, і про різні перевірки там не значиться. Тому краще покладатися на думку професіонала.

Інвестуйте в освіту
Як це не дивно, але ідеальним варіантом для інвестування під час кризи вважається освіта. Криза в будь-якому разі призводить до втрати коштів, але якщо вкласти їх у підвищення власної кваліфікації або навіть перенавчання, то буде простіше знайти роботу і прогодувати сім’ю. Наприклад, якщо ви не знайомі з ком-
п’ютерною грамотою, то роботу знайти вам буде набагато важче, аніж тим, хто має хоча б елементарне поняття про клавіатуру, “мишку” й інтернет. Як розповідають “комп’ютерні генії”, котрі беруться навчати “чайників”, щоб пізнати ази таких знань, потрібно не менше десяти – п’ятнадцяти занять. Наразі одне заняття, в середньому, коштує близько двадцяти гривень.
Пригодиться для пошуку роботи і знання іноземної мови. Не факт, що в райцентрі, наприклад, потрібні перекладачі, та й для досконалого володіння чужою мовою потрібно займатися не один рік. Однак, знання іноземної мови на розмовному рівні, піднесе вас в очах потенційного роботодавця, це точно. Словом, досконалості немає меж. Коштують інтенсивні мовні курси в обласному центрі (навчатися потрібно 3 місяці) близько 1800 гривень.
Ще в період кризи можна перекваліфікуватися або навчитися потрібній справі. Тій, попит на яку є завжди. Наприклад, закінчивши курси швачок, можна якщо не влаштуватися на роботу в один із сотень швейних цехів, то, принаймні, обшивати свою сім’ю. Шити власний одяг дешевше, аніж купувати на ринку чи в магазині. Коштують курси крою та шиття близько 100 гривень на місяць. Навчатися потрібно протягом шести місяців. Ті, хто перебуває на обліку в Хмельницькому міському центрі зайнятості зі статусом безробітного та має міську прописку, може пройти безкоштовне навчання, організоване центром. За три місяці, розповідають в центрі зайнятості, можна не тільки навчитися швейній справі, а й отримати можливість працевлаштуватися. 

Говоріть про кризу навіть з дітьми
Дуже часто криза економічна перетворюється на кризу психологічну. Психологи стверджують, що під час кризи виникає низка негативних емоцій, впоратися з якими важко. Серед них – відчуття самотності, депресія, агресія. “Аби впоратися з кризою, перше, що можна порадити зробити, – це продумати фінансову опору, якийсь “запасний аеродром”, “план В”, – розповідає психолог Ганна Літвінчук. – Треба вирішити, що робити на випадок звільнення, скорочення зарплати, зростання відсотків по кредитах. І лише коли людина матиме декілька планів, то, можливо, у неї зникне відчуття небезпеки і постійного ризику. Важливо також мати підтримку близьких. Навіть якщо працівник розуміє, що звільнили його з об’єктивних причин, звільнення все одно б’є по самооцінці. Особливо важко тим людям, які утримують сім’ю. Доходить до того, що людина перестає поважати себе. Тому важливо знаходити емоційну підтримку. Головне – не замикатися, не переварювати проблему усередині себе, а ділитися нею з близькими людьми”.
Поговорити про кризу та поділитися проблемами можна навіть з дітьми. Дитина, навіть дошкільня, може глибоко усвідомити складні економічні процеси. Але подавати їй це потрібно в доступній формі. У цій ситуації батьки мають використовувати кризу у виховних цілях. “Говоріть дитині, що допоки є родина, допоки в ній добрі стосунки – ми переживемо і кризу, – каже Ганна Літвінчук. – Діти можуть взяти на себе певні обов’язки в родині, таким чином вони будуть впевнені, що долають кризу разом з батьками”.

Нерухомість або депозит у гривнях
Як зазначає доцент кафедри фінансів та банківської справи Хмельницького національного університету Андрій Олійник, зараз досить зручний час для вкладання вільних заощаджень у нерухомість, адже у іноземній валюті вона здешевіла майже на п’ятдесят відсотків. Втім, це стосується лише тієї категорії подолян, які “піднакопичили” хоча б кілька десятків тисяч умовних одиниць.
А тим, чиї заощадження набагато скромніші, Андрій Володимирович радить покласти їх на депозит у банку у національній валюті на короткий термін – до року. “В Україні прийнято, що заощадження мають бути у іноземній валюті, – констатує Андрій Олійник. – Однак, це ненормальне явище, яке підриває національну економіку й якого у розвинутих країнах давно вже немає. В умовах плаваючого курсу, на який наша країна перейшла восени минулого року, зберігати заощадження у іноземній валюті рано чи пізно буде невигідно, бо коливання можливі як у бік зростання, так і спаду. Але треба враховувати й політичні ризики. До того ж, попереду вибори й політики навряд оминуть можливість заробити на передвиборчу кампанію на коливаннях курсу...”.




Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую