ГМО: панацея чи страшилки для народу?

Нове завжди викликає побоювання. Можна згадати, наприклад, картопляні бунти при Петрі I, коли селяни відмовлялися садити заморський овоч,  мовляв, у того, хто його їсть, мало не роги з’являться. А на зорі автомобільної ери вважалось, що на швидкості 30 кілометрів на годину в людини неодмінно станеться струс мозку. Зараз ніби часи не такі дрімучі. Але сьогодні нас мучать інші страхи: що станеться з організмом, якщо йому прищепити новий ген? Тому з появою на наших столах продуктів з ГМО з’явилося чимало міфів. Найпопулярніший такий: чужорідні гени, вбудовані в ДНК будь-якого продукту при споживанні його потрапляють у клітини людини, накопичуються – а там… чого тільки не може бути!
Проте, в України немає вибору: їсти чи не їсти такі продукти. Або в країну, яка все більше залежить від імпорту, з кожним роком будуть все більше ввозити ГМО-продуктів з-за кордону, або доведеться розвивати власні біотехнології.
Адже, за словами представника Українського товариства клітинних біологів та біотехнологів, кандидата біологічних наук Миколи Бойка зміна клімату,  дефіцит води, деградація земель… призводять до того, що скоро постане питання: як прогодувати людство, що стрімко зростає? Адже близько 10 відсотків сільгоспугідь на планеті щороку перетворюються на пустелі, а кількість сільського населення стрімко падає: ще 80 років тому вона становила 70 відсотків. Нині – 50. Причому, кількість городян щороку збільшуватиметься.
«Все це спонукає до використання нових технологій, – сказав на міжобласному засіданні прес-клубу реформ пан Бойко. - У тому числі й  генетично модифікованих культур (ГМО), які масово почали вирощувати у 1996 році. І нині у світі генетично модифікованими культурами, до речі, стійкими до захворювань, шкідників, ряду гербіцидів, зайнято 134 мільйони гектарів. Такі культури вирощують 25 країн, в яких проживає більша половина всього населення. І нині США, Англія, Індія… вкладають величезні кошти в розвиток ГМО. В Індії, наприклад, створено 9 біотехнологічних центрів, куди вкладаються сотні мільйонів інвестицій.
У нас же до сьогодні законодавча база не встановлена. І жодна  державна установа на скаже, що в нас вирощують ГМО. Хоча насправді це не так, і в першу чергу, це стосується сої».  
Як вважає завідувач відділом Інституту харчових біотехнологій та геноміки НАН України, кандидат біологічних наук Борис Сорочинський, відсутність інформованості населення призводить до появи страшилок. За його словами, вирощування генномодифікованих рослин, насамперед, невигідне хімічним компаніям, які виготовляють отрутохімікати, нафтовим - оскільки за допомогою ГМО можна виготовляти більш дешеве біопаливо. От вони й розповідають байки,  мовляв, генетично модифіковані продукти руйнують  гени людини, призводять до незворотних процесів у мозку. «Насправді ж, – стверджує пан Сорочинський, – модифікована продукція у сотні разів здоровіша від вирощеної на отрутохімікатах. А ще у нас є люди, близькі до природи, і вони завжди проти всього нового. Адже ядерна та нанотехнологія значно небезпечніша, але про це ніхто не говорить».
Але люди бояться, і нині ми чуємо то телевізору, що ефекту ГМО ніколи не вивчали, хоча у всіх країнах світу цим питанням займаються доволі серйозно. Що такі продукти можуть вплинути на стійкість до антибіотиків. Що Україна використовується як полігон для випробовування ГМО… З моєї точки зору, ризик лежить лише в економічній площині. Або ми матимемо зиск, або ні. У найближчого сусіда – Росії, для прикладу, офіційно зареєстровано 15 модифікацій різних культур. В Україні – жодної. На думку Бориса Сорочинського, в нас відсутня цілеспрямована державна програма під-тримки не тільки генетики, але й біотехнології в цілому.
Щодо маркування, то це лише інформування для споживача, стверджує співзасновник інституту клітинної біології та генетики Ярослав Блюм.
За його словами, за 15 років моніторинг у всьому світі не виявив жодного прикладу шкідливої дії продуктів з ГМО. А натуральність «натуральних» продуктів нині дуже сумнівна. При їх вирощуванні застосовується стільки хімікатів, що про корисність говорити на доводитися. Тому генетично модифікована картопля, яку не їсть колорадський жук, не настільки токсична, як звичайна, яку обробляють різноманітною отрутою.
«Ми не можемо говорити, що всі ГМО шкідливі чи корисні, – каже Ярослав Блюм. – Але, для прикладу, інтерферон – це трансгенний засіб, хоча з приводу цього препарату дискусій немає. Просто треба на кожен продукт дивитися конкретно».
…У 2009 році Ватикан благословив ці дослідження, бо проблема голоду існує, і нині майже 800 мільйонів чоловік не доїдають.
А чи дозволять ГМО покращити якість життя людини? Як кажуть, час покаже…
«За даними Міністерства охорони навколишнього природного середовища, вирощування будь-яких генетично модифікованих рослин на території України є нелегальним, оскільки заявок на ввезення таких рослин для вирощування офіційно не надходило. Тому все, генетично змінене, що вирощується в Україні – вирощується нелегально, і якщо такий факт буде підтверджений, то це все має бути вилучено, а вся продукція повинна бути знищена», – заявив заступник директора департаменту природних екосистем і біобезпеки Мінприроди Сергій Губар. В Україну ГМО для вирощування ввозиться двома шляхами – під виглядом фуражного зерна або з підробленими сертифікатами.