Під час сильної зливи з одного гектара землі змивається до шістдесяти тонн чорнозему

Це, в основному, ділянки, які знаходяться на схилах і були розорані ще за радянських часів. Отримуючи ордени та медалі за такі новації, господарники тоді не замислювалися, до яких негативних наслідків у майбутньому може привести непродумане втручання в природу.
У результаті, на долинах біля окремих річок та в ярах вже утворився шар намулу з чорнозему заввишки до метра, який принесли сюди стічні води. Тим часом під дією дощів на схилах родючий шар ґрунту тоншає і стає непридатним для вирощування сільськогосподарських культур. За підрахунками фахівців, під час сильної зливи з одного гектара землі змивається до шістдесяти тонн чорнозему. А щоб наростити один сантиметр родючого ґрунту природним шляхом, потрібно щонайменше сто років.
Ділянки, на яких прогресує ерозія, виводяться з сільськогосподарського обороту. Якщо ж цього не робити, то нас може чекати ще більша проблема, від якої дуже важко врятуватися. Внаслідок непродуманої багаторічної суцільної оранки земель на Хмельниччині майже 60 тисяч гектарів родючих ґрунтів на крутосхилах рушили з місця і перетворилися на нестійкі, вологі земельні вали, що поступово рухаються  донизу. Найбільша кількість таких земель знаходяться в Старосинявському, Летичівському, Красилівському, Старокостянтинівському, Деражнянському та Віньковецькому районах.
 «Єдиний надійний засіб вберегти землі від подальшого змивання та зсувів ґрунтів – висаджування лісів. Щороку площі зелених насаджень на схилах планується збільшувати на тисячу гектарів. Залісненість сільськогосподарських угідь маємо наміри розширити на чотири і довести до чотирнадцяти відсотків», – каже начальник головного управління Держкомзему у Хмельницькій області Олександр Лахмотов.