Городоцькі майстри запатентували власну технологію виробництва дизпалива

Спочатку була ідея

Все почалося з кількох причин. Перша – з’явилася ідея і було велике бажання втілити її в життя. Друга – почала не на жарт турбувати ситуація з екологією. Адже проблема екологічної небезпеки полімерних побутових відходів гостро стоїть перед кожним населеним пунктом України. Вона пов’язана з усіма стадіями поводження з ППВ, починаючи з їх збирання і транспортування та закінчуючи переробкою, утилізацією або захороненням. «Полімерні побутові відходи сильно забруднюють навколишнє природне середовище, – пояснює Костянтин Малецький, директор ТОВ «Оболонь Оіл» та автор і розробник усієї технології переробки. – Відходи утворюються в процесі життя і діяльності людини скрізь, де вона знаходиться: у житлових будинках, виробничих підприємствах, адміністраціях, громадських організаціях, невиробничих установах, лікувальних, торговельних та інших закладах».
І врешті, третя причина – переробка полімерних побутових відходів – це сьогодні незаповнена ніша. Саме ці основні причини наводять майстри-винахідники.
Ідея і усі прорахунки – то справа Костянтина Малецького. За усі креслення і технічно-паперові справи відповідав ще один майстер-ентузіаст Борис Івасюк. А от «брудну» роботу, тобто комплектацію установки від першого до останнього гвинтика виконували у відомій на всю Городоччину і далеко за її межами, «майстерні Микитовича». Того самого Микитовича, тобто Андрія Тернавського, який був найстаршим членом експедиції, що виїхала мотоциклом на Говерлу, у майстерні якого готували до унікальною сходження на ту ж таки Говерлу автомобілем. І того самого Микитовича, який у 2008 році проїхав на раритетному тракторі У-2, перед тим його відреставрувавши. Любителі усього незвичайного до справи взялися з усією відповідальністю і терпінням. «Я був депутатом Городоцької міської ради, коли Костянтин Малецький звернувся до депутатів, щоб виділили йому земельну ділянку для збору полімерних побутових відходів, – розповідає Андрій Тернавський. – Мене зацікавила ідея і я запропонував йому скористатися моєю майстернею». Костянтину Михайловичу пропозиція сподобалася, але він одразу попередив – це все робиться на власному ентузіазмі, тому за оренду майстерні йому платити нічим.

Установка з «поля чудес»

Зі своєю ідеєю майстри поїхали до земляка, генерального директора ТОВ «Оболонь» Олександра Слободяна. Поділилися з ним напрацюваннями, планами та ідеями. «Олександр В’ячеславович зацікавився і погодився допомогти, – згадує Андрій Тернавський. – Коли ми сказали, що потрібен метал для установки, то він надавд нам своє «поле чудес» з металобрухтом, де ми вибрали все, що нам потрібно». Коли установка запрацювала, то перший продукт переробки – дизель, випробували на мотоциклі, згодом – на дизелі їздив трактор і легкові автомобілі. Водії, які погодилися надати свої транспортні засоби для такого експерименту, були приємно здивовані, що саморобне пальне нічим не відрізняється від заводського. Воно й не дивно, адже нещодавно майстер-винахідник Костянтин Малецький запатентував установку (в офіційних документах – міні-виробництво пального), продукт, який отримують в результаті переробки – полієвродизель, та сам спосіб переробки полімерних відходів.

«Зелена» користь

«Все це ми робимо не просто заради задоволення, а для корисної мети, – каже Костянтин Малецький. – Адже якщо вдасться налагодити переробку полімерних побутових відходів і забезпечити безперебійне постачання їх у необхідній кількості, то нам вдасться не лише очистити навколишнє середовище від цих шкідливих залишків, але й отримувати відносно недороге дизельне паливо не лише для забезпечення самого виробництва». Для того, щоб отримати необхідну кількість сировини для переробки, а це, в основному, пет-пляшки, Костянтин Малецький розробив програми «Зелене місто» для Городка, Чемеровець, а також окрему для санаторію «Товтри». Каже, поки що тієї сировини, яку вдається назбирувати у цих трьох місцях, недостатньо для того, щоб міні-виробництво пального працювало на повну потужність. Тому зараз він готує програми і для інших міст. Для того, щоб не витрачати час і кошти на транспортування порожніх пляшок до місця їх переробки, майстри домовилися з Михайлом Загороднім, директором Чемеровецького солодового заводу ЗАТ «Оболонь», про допомогу у цій корисній справі і зокрема у створенні мобільного підрозділу. «Цей підрозділ не вимагає багато затрат, адже там буде два працівники і один автомобіль, який оснащений усім необхідним для того, щоб пресувати пляшки на місці їх збору, а не перевозити повітря», – пояснює Костянтин Михайлович. Наразі ведуться переговори про розробку програми «Зелене місто» та створення мобільних підрозділів у Хмельницькому та інших містах області.

Довідка: При переробці однієї тонни відходів полімерів – отримується 60% дизельного пального та 10% прямогонного бензину. Для отримання такої кількості дизельного пального у процентному співвідношенні потрібно переробити близько трьох тонн нафти.