Стратегію розвитку міста визначатиме громада

Нагадаємо, що учасниками проекту стали чотири українські міста – Олевськ Житомирської, Корсунь-Шевченківський  Черкаської, Бобринець Кіровоградської та Городок Хмельницької областей, а також білоруське місто Новолукомль та грузинське Озургеті.  Усього ж з України надійшло 16 заявок на участь у проекті. Реалізація проекту сприятиме  розвитку малих міст України, Білорусі та Грузії за допомогою досвіду Польщі та міста Українка Київської області.  Протягом трьох років дії проекту представники  муніципалітету Городка візьмуть участь у навчальних семінарах, тренінгах зі стратегічного планування, належного управління, працюватимуть з експертами та консультантами з розробки та впровадження стратегії розвитку райцентру. У кожному місті-учаснику проекту відбудеться п'ять тренінгів для працівників виконкому, лідерів громадських організацій, де вони будуть навчатися стратегічному плануванню,  написанню власних міні-проектів, які включатимуться в загальну стратегію розвитку міста. В межах проекту в кінці цього року  заплановано навчальні поїздки до Українки та польських міст Любліна, Ленчна, Красніка, у яких візьмуть участь і представники Городка. В рамках проекту перед- бачено на конкурсних умовах надання грантів для громадських неурядових організацій Городка. Вартість одного, в середньому – п'ять тисяч євро. По закінченні проекту стратегічний план розвитку Городка, як й інших міст- учасників проекту, буде розміщений на офіційному сайті проекту і буде доступний потенційним інвесторам.
«В Україні 350 малих міст, зазначила директор проекту, заступник міського голови Українки Валентина Полтавець. – І їхні проблеми відрізняються від тих, які є у великих містах. І представників малих міст часто не розуміють на державному рівні, у високого керівництва не доходять руки до райцентрів, невеликих селищ. Тому ми, керівники проекту, поставили завдання: достукатися до центральних органів влади, щоб звернули увагу на проблеми малих міст.  А ще – звернути увагу міжнародних організацій на малі міста України. І цей проект якраз має на меті підвищити конкурентоспроможність малих міст, сприяння їхньому економічному розвитку, залученню громадськості до вирішення проблем населених пунктів. Вартість усього проекту – 620 тисяч євро.  Євросоюз фінансує вісімдесят відсотків  його вартості (498 тисяч євро), двадцять відсотків  (трохи більше 100 тисяч євро) потрібно залучити з інших джерел, тобто громада має співфінансувати реалізацію проекту. Сто тисяч євро ми витратимо на фінансування міні-грантів, які подаватимуть міста-партнери. Решта коштів  «піде» на поїздки, обмін досвідом, на оплату роботи тренерів, експертів-консультантів».
Проект передбачає два етапи. Перший – написання програми стратегічного розвитку. В його рамках місто отримуватиме гранти на реалізацію міні-проектів.  При цьому до співпраці активно залучатимуть громаду і пріоритети розвитку міста визначатиме саме громада. При наявності  затвердженого плану стратегічного  розвитку на другому етапі можна буде отримувати європейські гранти.
«Для чого нам це потрібно? – зауважує Городоцький міський голова Віктор Хоптинець. – З досвіду нашого польського міста- побратима Сохачева знаю, що щоб отримати серйозний грант, потрібно пройти «сім кіл пекла»: підготувати документацію, захистити її, і лише потім претендувати на якісь гранти. І нас зараз будуть вчити «ловити рибу». Адже для того, щоб щось отримати, потрібно щось вкласти. Цей проект нам потрібен, насамперед, щоб розвинути громадську  ініціативу.
Що проект дасть у перспективі?  Наведу один приклад. Коли двадцять років тому у місті починало свою діяльність товариство «Полонія», хто б міг подумати, що у нас з'явиться  такий сучасний заклад, як школа з польською мовою навчання. Минув  час, товариство зміцніло, стало поважною громадською організацією, до її ідеї підключилася міська та районна влада, і сьогодні ми маємо чудову школу. Так само діятиме і цей проект. Люди мають повірити в себе, повірити в те, що вони  можуть змінити на краще своє життя, життя своєї родини, будинку, вулиці, міста».