Гаряча тема:
- Війна
Підземні „аптеки” хмельниччини
Цілющі джерела нашого краю, до яких обов’язково необхідно податися, аби назавжди позбутися недуг
З додаванням блакитної глини. Найближча до обласного центру криничка з цілющою водою, яка не лише відмінно втамовує спрагу, але й, при постійному використанні, очищує шкіру, сприяє швидшому загоєнню ран та допомагає тримати організм у тонусі, – знаходиться в Іванковецькому лісі, що за якихось десять хвилин їзди від хмельницької телевежі. Своїм диво-властивостям вона завдячує, перш за все, блакитній глині, крізь яку циркулює вже не одну сотню років. У блакитній глині містяться цілющі мінерали й мікроелементи, яких так потребує кожна людина, її серцево-судинна, ендокринна та ферментна системи. Сприятливо впливає вона і на внутрішньоклітинні процеси, – нормалізуючи їхню діяльність, омолоджує клітини організму.
Про те, що вода з лісового джерела, іноді діє, як панацея, сільські жителі помітили дуже давно. Вони спеціально обладнали це місце та спорудили поряд лавочку, аби кожен подорожуючий міг не лише напитися прохолодної водиці, але й перепочити з дороги. Щороку священики церкви Святого Григорія, що у селі Іванківці, освячують воду у джерелі. Того дня вона набуває уже й інших властивостей.
Село Літки на Деражнянщині
Вода, послана Богом. Село розкинулося за сім кілометрів від Деражні. Незадовго до Великої Вітчизняної війни неподалік від нього збудували дерев’яну церкву, куди щонеділі та на свята сходилися прихожани з усіх довколишніх сіл. Проте, не довго навідувалися прихожани до дому Господнього... Невдовзі з якихось невідомих загадкових причин церква пішла під землю, а на її місці утворився глибокий яр.
Кілька років тому з-під землі у тому місці, де колись стояла церква, вдарив струмок. Місце виникнення джерела селяни позначили дерев’яним хрестом і освятили. Вони кажуть, що це сам Бог послав їм цю воду, як допомогу від недуг та благословення. Чудодійним місцеве джерело називають ще й тому, що вода у ньому має здатність не замерзати, навіть, у люті морози.
Село Маків на Дунаєвеччині
Подільська „Миргородська”. Територія Дунаєвецького району багата джерелами мінеральних вод, хоча багато із них ще недостатньо розвідані та досліджені. Та це не про Маківське джерело мінеральних вод, на базі якого функціонує тамтешній санаторій „Україна”, де щороку оздоровлюється величезна кількість людей. Так, води „Маківська” (типу „Миргородська”) і „Перлина Поділля” (типу „Нафтуся”), поліпшуючи роботу шлунка, печінки, нирок, кишківника, сприяють виведенню з організму радіонуклідів. Однак, спеціалісти стверджують, що обидві води дають максимальний лікувальний ефект тільки при їхньому вживанні одразу в санаторії. Тому, наповнювати аква вітою пластикові пляшки, роблячи запаси на тиждень, сенсу мало. Ліпше, за необхідністю та вказівкою лікаря пройти відповідний курс лікування у здравниці в стаціонарі.
Крім того, у лісі біля с. Маків є цілющі джерела, які в народі називають Білою Криничкою. Хтось із хазяйновитих лісників свого часу розкопав у білій глині кілька джерел і з’єднав їх усі в одну криничку. З того часу до кринички й прикріпилася назва “Біла”.
Селище Сатанів на Городоччині
Лікує увесь світ. Про незвичайні лікувальні властивості сатанівських мінеральних вод наші предки знали дуже давно. Під час завершення будівництва місцевого монастиря люди натовпами ринули сюди. А коли на Поділлі розгорілася епідемія чуми, територія Сатанівського монастиря і населених пунктів, що довкола нього, стали своєрідним рятівним острівцем.
Лише у 1965 році неподалік вiд Cатанова, на мальовничому лiвому березi рiчки Збруч розпочалися геологiчнi дослiдження. Пiд час робiт iз свердловини вдарив стрімкий водяний фонтан висотою понад 50 метрів. Десь за три роки, фармацевт Ніна Несторова, після наполегливої праці та тривалих досліджень, відкрила не одне, а одразу декілька лікувальних джерел. Відповідні аналізи встановили, що за вмiстом мiнералiв та мiкроелементiв сатанівська вода не має аналогiв у світі. Поняття мінеральної води стало своєрідним синонімом назви селища. Адже якщо десь в Україні або за її межами згадують про Сатанів, то, зазвичай, в розмовах про цілющі джерела на курорті „Товтри”.
Бакота – місто, якого немає
Хмільні монастирські джерела. Жодна карта України, навіть з супутника, не покаже, де знаходиться стародавнє місто Бакота, або як його раніше називали – „золота долина”. Саме тут, неподалік Староушицького району, за свідченнями очевидців, на два тижні раніше заквітали дерева у садах та дозрівала на полях пшениця. Тут є на що подивитися і чим підлікуватися... Давній печерний чоловічий монастир, перші згадки про який датуються ще ХIV століттям, видовбаний у самісінькій скелі, а неподалік від нього – три джерела. Після першої ж випитої склянки бакотської джерелиці, одразу відчувається якийсь хміль у голові. Люди здавна вважали ці джерела святими, а воду в них, багату різноманітними мінералами, – цілющою. Кажуть, якщо помолитися і подумки попрохати у Бога зцілення від хвороби – вона відступить назавжди.
Святе місце, омолене десятиліттями, з потужною енергетикою щороку відвідують тисячі людей. Молячись за здоров’я, кожен залишає біля джерела якусь дрібничку – іконку, монету, стрічку або хустинку. А 14 серпня – на свято Маковея, хворі збирають довкола монастирських джерел квіти і трави. Вони зв’язують їх в пучечки та забирають додому, вірячи в цілющу силу зілля, яке захищатиме їхні оселі від негараздів увесь рік.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами:
Ірина 27.09.2010 10:52
Джерело в лісі поблизу села Іванківці має щось хороше в складі своєї води. Сусід по дачі майже місяць зранку ходив до джерела і вмивався тою водою, і з собою набирав пити. А в нього висипи були на обличчі і спині. І що думаєте - тепер шкіра чистісінька.