Тендерні тролі аукціонів

З 700 гривень ціна за гараж під час аукціону зростає до мільйона гривень. Схоже, неабияка перемога для державного бюджету. Але не все так просто. Після аукціону – переможець передумав сплачувати мільйон, а організатор йде на нове коло. Cтартова ціна майна під час повторного аукціону – вже менша.

Описана ситуація називається “тендерний тролінг”, а працює це явище таким чином: на торги заявляються два або більше учасників, чиєю метою є зрив торгів, а не купівля нерухомості. І, як наслідок, можливість потім придбати це майно не за реальною, а за низькою ціною. Такі учасники завищують вартість майна в десятки разів до неадекватних розмірів, таким чином, змушуючи потенційних реальних учасників відмовитись від боротьби. А потім самі відмовляються купувати майно і торги визнають такими, що не відбулись. Справа в тому, що у системі “Прозорро.Продажі” достатньо двох відмов від учасників, які запропонували найвищу ціну, щоб торги пішли на нове коло.

У Хмельницькій області “тендерні тролі” масово зривають проведення аукціонів з продажу та здачі в оренду комунального та державного майна.

Зазвичай, це відбувається на аукціонах, які мають невелику стартову вартість, а значить і невеликий гарантійний внесок (зазвичай це від 5 до 10% від стартової ціні лота), який недобросовістний учасник втрачає.

Продаж або передача нерухомості в оренду за допомогою електронних аукціонів – це спосіб, який може допомагати громадам наповнювати бюджет. Продавці (державні підприємства, органи влади) заводять лот до системи через один з комерційних майданчиків, і він автоматично з'являється на всіх інших. Потенційний покупець реєструється на аукціон через будь-який майданчик. Для участі у торгах треба подати мінімальний пакет документів та сплатити гарантійний внесок. Щодо торгів, то є кілька видів аукціонів, але перші торги в основному відбуваються за, так званим, “англійським аукціоном”. Учасники поступово підвищують ціну своєї пропозиції. За підсумками аукціону, перемагає той, хто запропонував найвищу ставку.

З одного боку, аукціони мали би бути вигідними і для влади – щоб отримати максимальну вигоду для громади, і для підприємців – аби чесно розвивати бізнес. Але є нюанси.

Навіть коли є ці два компоненти, то не завжди вони реалізуються, адже є ті, хто переслідує власні інтереси – і намагається зірвати торги. Наприклад, блокуючи торги, допоки реальним учасникам не набридне брати в них участь. Щоб тоді – скупити за безцінь.

Як працює схема: на прикладі нерухомості Фонду держмайна

У Хмельницькому Фонд держмайна продає два гаражі, кожен зі стартовою вартістю трохи більше ніж 700 гривень.

Вартість гаражу оцінили у 700 гривень Фото: prozorro.sale

На торги прийшли майже 30 учасників, а ціна, як уже згадувалося, виросла до мільйона гривень. Але через те, що два учасника, які запропонували найбільше грошей за гаражі, відмовились укладати угоду, торги скасували.

Заступниця начальника Фонду у Вінницькій та Хмельницькій областях Наталія Андрушко відмічає, що такі дії – це змова щонайменше двох учасників.

“Були реальні учасники, які давали реальну ціну. Але накрутили”, – переконана Андрушко.

Тепер, за правилами аукціону, стартова ціна гаража на новому аукціоні буде ще меншою – близько 330 гривень.

Підприємець Олександр Гошко під час перших торгів пропонував за будівлю гаража понад 20 тисяч гривень.

“Це – не фасадна лінія. Він не відокремлений. Щоб його знести і щось побудувати, треба все там викупити, а це – валіза грошей. Його реальна ціна – до 200 тисяч гривень. Якщо б гарантійний внесок був би не 600 гривень, а 30 тис. гривень, то тоді б, можливо, на аукціоні і не показувались такі дурники”, – відмітив підприємець.

Тобто, якщо учасники у випадку відмови втрачали би суттєву суму, то в такому випадку зривів торгів було б набагато менше.

За його словами, появу “тендерних тролів” стимулює й низька стартова оцінка майна. І, запевняє, таким чином зривають чи не кожні другі торги.

Найбільші пропозиції. Скріншот з сайту prozorro.sale

Учасник аукціону Анатолій Василюк, який запропонував два мільйони за старий гараж, але передумав його купувати, від коментарів відмовився.

“Вибачте, але мені не зовсім ця тема цікава”, – зазначив він по телефону. За зірвані торги він сплатив лише 147 гривень.

Андрій Швадчак, юридичний радник міжнародної антикорупційної організації Transparency International Ukraine, вважає, що вже відразу після проведення торгів були моменти, які вказували на ймовірний зрив аукціону.

Так, передусім, дві найкращі пропозиції є в три та більше раз завищеними у порівнянні з іншими пропозиціями . Відзначив експерт й різке зростання пропозиції між передостаннім та останнім раундами аукціону – з 10 та 15 тисяч до 1 та 2 мільйонів гривень відповідно. Ті ж учасники (Василюк А.П. та Багінський А.О) того ж дня взяли участь в аукціоні з продажу сусіднього гаража і діяли так само, як і в попередніх торгах.

Другі торги, як провели у серпні, теж не були успішними. Найбільші суми запропонували підприємниця Савіцька Тетяна Віталіївна та Гасюк Руслан Леонтійович. Про зв'язок родини Савіцьких та Руслана Гасюка згадували хмельницькі медіа.

Результати повторного аукціону. Скріншот з сайту prozorro.sale

Савіцька та Гасюк пропонували за гаражі трохи більше 300 тисяч гривень, однак, сплачувати кошти та підписувати договір відмовились. І це не єдиний раз, коли вони сінхронно відмовляються від запропонованої суми.

Нещодавно сайт “Є” писав про торги щодо продажу права оренди земельної ділянки водного фонду площею 58,4 гектара у Красилові. у перших торгах взяли участь вісім учасників. Найбільші пропозиції були у Гасюк Руслана Леонтійовича та ТОВ «Золоте колосся 2017». Останнє підприємство запропонувало за право оренди 950 тисяч гривень 88 копійок. Однак, обидва учасники з найбільшими пропозиціями відмовились сплачувати запропоновану суму і торги не відбулись. Засновницею ТОВ «Золоте колосся 2017» є якраз Тетяна Савіцька.

Нині уже відбулися вже треті торги з продажу гаражів. Учасників було набагато менше, і ціни вже не сягали мільйона гривень. За один гараж запропонували –120 тисяч гривень, за інший – 188 тисяч. Цього разу торги були успішними. Один з гаражів придбала фірма “Ромус-Поліграф”, яка належить батьку заступника голови Львівської облради Юрія Холода, Ігорю Холоду. Інший гараж викупив хмельницький підприємець Веремеєнко Олександр Олександрович, який на перший торгах пропонував за гараж 650 тисяч гривень і результаті придбав його втричі дешевше.

Аукціони міської влади

Зі схожою практикою зривів торгів зіштовхнулися й у Хмельницькій міськраді. Мова, передусім, про дрібні об'єкти нерухомості. Так, ціна за право на розміщення МАФів в центральному парку імені Чекмана під час змагань взлітала в десятки разів, але деякі угоди не були укладені через те, що переможці торгів відмовлялись сплачувати внески та підписувати угоду за ціною аукціону.

Ціна зросла понад десять разів, але переможці підписувати угоду відмовились

Час йшов, а бюджет не отримував гроші.

За словами заступника міського голови Василя Новачка, для того, щоб зменшити вплив тендерних тролів, міськрада вирішила проводити торги на розміщення МАФів в парку імені Чекмана та у місцевому дендропарку на іншому державному майданчику – “СЕТАМ”. Адже там торги не скасовуються, якщо два учасника, які запропонували найбільші суми, відмовляються. А є можливість укладати договір з іншими. І дійсно, у 2023 році міська рада проводить торги на “СЕТАМ”, де торги виявилось зірвати не так просто.

Тож міськрада тепер здає місця під мафи для продажу кави та солодощів через СЕТАМ. Ефективність торгів цього року на цьому майданчику різна - є й конкуренція, коли ціна зростає в десять та вище разів, але й був аукціон з одним учасником.

Оренда водойм

Ще одна сфера, де є непоодинокі випадки відмов від підписання договору після проведеня торгів – здача в оренду водойм для риболовлі.

Наприклад, у Хмельницькій області став для риболовлі, за який спочатку найвища пропозиція на торгах сягала 400 тисяч гривень, в результаті опинився в оренді за 3600 гривень. Ця сума навіть менша, ніж стартова вартість на перших торгах.

Став, який здавали в оренду Фото: prozorro.sale

Переможцем став Андрій Цегельник . Ця людина в 2015 році балотувалась до Деражнянської міськради від партії “За конкретні справи”. Це місцевий політичний проєкт, співголовами партії були власники будмаркетів “Епіцентр” – Олександр та Галина Гереги.

Цегельник брав участь лише на оренду ставу, який виставила на аукціон Деражнянська міськрада.

Він був учасником й у перших торгах і пропонував 250 тисяч гривень за право оренди, але відмовився підписувати угоду. Але за законодавством дискваліфікують лише перше місце, якщо учасник відмовляється підписати договір, а він тоді був на другому місці. І тепер, замість запропонованих чверті мільйона гривень він отримав став за менше ніж чотири тисячі гривень, тобто в 70 разів дешевше.

Юридичний радник Transparency International Ukraine Андрій Швадчак відмічає, що підстав для дискваліфікації на повторні торги Цегельника, який подав другу за розміром пропозицію на першому аукціоні, не було.

“Справа в тому, що відповідно до ч.5 ст. 138 Земельного кодексу до участі в повторних земельних торгах не допускаються переможці попередніх торгів, які в установлений строк не підписали протокол про результати земельних торгів, договір або не сплатили належну суму за придбаний лот та суму витрат на підготовку лота до продажу. Але, як зазначено на сторінці лоту, цей учасник переможцем не став. Таке можливо, якщо учасник, який подав другу за розміром пропозицію, відмовився від очікування результатів торгів (тобто, очікування підписання протоколу/договору переможцем торгів) та подав заяву про повернення гарантійного внеску”, – відмічає юрист.

Простіше кажучи, не було і, за законом не могло бути, ніякого покарання для другого учасника торгів, який відмовився сплачувати заявлену суму немає. І він знов міг брати участь у торгах.

Як наслідок, до нього не можуть бути застосовані обмеження, передбачені ч.5 ст.138 Земельного кодексу.

За словами юриста, уряд нещодавно встановив запобіжники від таких зривів аукціонів, але поки – лише для процедур малої приватизації. У випадку, коли недоброчесний переможець зірве торги, наступний за сумою учасник повинен буде підписати договір – або ж буде дискваліфікований, а його гарантійний внесок – заберуть.

“Тому важливо, щоб відповідні зміни внесли і у законодавство, що регулює проведення земельних торгів”, – відзначив Андрій Швадчак.

Одним з учасників аукціону з продажу права оренди водойми був ексголова Хмельницької РДА Артем Багінський. Під час перших торгів він пропонував за право оренди 55 тисяч гривень, а на другий аукціон не прийшов – каже, що пропустив.

“3600 гривень за право оренди ставу у Яблунівці – це дуже дешево. Там мальовниче місце. Шкодую, що пропустив, я не знав, що були другі торги, можливо розсилку пропустив”, – зазначив Багінський.

Не виключено, що після зірваних торгів нової розсилки і не було, дивлячись на брак бажаючих отримати в оренду мальовниче озеро.

Ще один приклад – на території Розсошанської громади на Хмельниччині. Стартова ціна для передачі в оренду ставка для рибогосподарських потреб площею 5,66 гектара складала 13619 гривень. На торги приходять сім учасників. Ціна злітає в десятки разів та сягає мільйона гривень.Але угода не укладається.
Підприємець Микола Назаренко , який пропонував мільйон гривень та Вадим Могілевець , який поставив ціну у 500 тисяч гривень, – відмовились сплачувати цю суму.

Взяти коментар у Миколи Назаренка не вдалось, адже його номер телефону, який був вказаний у документації торгів, постійно знаходиться “поза мережею”.

Торги було зірвано. Цю інформацію підтвердив і голова громади Василь Дячок. Щодо подальшої долі ставка рішення ще не ухвалено. Але обидва учасники, які відмовилися від договору, понесли мінімальні фінансові втрати – чотири тисячі гривень.

“Ми на сесії будемо вирішувати. Можливо передамо своєму комунальному підприємству. Бо вони і надалі зриватимуть торги. Всі хочуть взяти, так як хочуть, а ми так не хочемо”, – відмітив Дячок.

Юрист Андрій Швадчак вважає, що організаторам потрібно було пробувати знов провести торги.

“Однозначно хибна логіка організатора. Перш за все, слід звернути увагу на доволі значну кількість учасників, що свідчить про зацікавленість в об'єкті. По-друге, відсутність економічної вигоди для місцевого бюджету за наслідком передачі ділянки з водним об'єктом комунальному підприємству, в той час коли об'єкт може приносити стабільний дохід протягом 10 років (згідно з умовами договору) у вигляді орендної плати. По-третє, зрив торгів – це фінансові втрати для недобросовісних переможців та кошти в бюджет від сплачених ними гарантійних внесків”, – підкреслює юрист.

Став у Розсошах. Фото prozorro.sale

Але представники місцевої влади переконані – наступні торги теж зірвали би.

Що можна зробити?

Слід відзначити, що зараз у парламенті готують до голосування законопроєкт (6102-д). Документ передбачає, що у випадку зриву аукціону гарантійний внесок вираховуватиметься в розмірі 20% від середнього суми пропозицій, які вносили учасники, , а не стартової ціни.

У такому разі, щонайменше, коли ціна за гараж сягатиме мільйона-двух, то вона потягне за собою і розмір гарантійного внеску. А отже, учасник, що зірвав угоди, втрачатиме більше. І це може бути мотивацією не брати участь в “тендерному тролінгу”.

Другий аспект, який стосується дрібних аукціонів – це анонімність учасників. В середині 2022 року Кабмін під приводом війни закрив дані про учасників. Це стосується лише аукціонів, де сума торгів складає менше 100 тисяч гривень. Тобто, коли ціна доходить до цієї суми, інформація про учасників публікаціється, якщо менше – то ні.

Це дозволяє покупцям чи орендарям майна на других-третіх торгах зберігати анонімність. А для зриву торгів використовувати підставних осіб.

Матеріал вийшов в рамках проєкту “Не такі справи-3” за підтримки ГО “Інститут розвитку регіональної преси”