На Деражнянщині відновлюють монастир

Будівля монастиря потребує капітального ремонту.

Коржівецький монастир за кілька століть неодноразово руйнували, та нині духовенство сподівається відродити його у первозданному вигляді

Василя Стуса заарештували у цьому монастирі
Заснований чоловічий монастир у Коржівцях у 1742 році польським військовим Яном Баптистом Дезієром. Хоча, за іншими даними він «Девієр» чи «Десієр». Нині дуже важко встановити точність та достовірність інформації, оскільки більшість відомостей втрачено.
«Оскільки заснував монастир поляк, то, очевидно, архітектор також був з Польщі, – розмірковує ігумен Гавриіл. – Історики, дослідники порадили звернутися у польське посольство. Можливо, вдасться розшукати плани, проекти. За оповідями, підземні ходи під монастирем тягнуться на 2 кілометри. Швидше за все, ці підземелля також робилися за якимось планом».
За історичними довідками, спершу монастир мав оборонне призначення. Високий кам'яний мур з чотирма бійницями у кутках тому підтвердження.
Місцеві жителі розповідають багато історій про старовинний монастир. Навіть є відомості, що спочатку він був дерев'яний. Та після того, як його спалили вороги, його збудували з каменю.
Є історія про те, як місцевий хлопчик впав у криницю, та монахи встигли його врятувати. Згодом цей хлопець став архімандритом.
Ще розповідають, що тут побував український поет Василь Стус. У ті часи він був молодим військовослужбовцем. Саме за чаєм із монахом майбутнього поета і заарештували.

Ікону Божої Матері використовували, як основу швейної машинки
За оптимістичними розрахунками, вже за рік у Коржівцях з'явиться відновлений чоловічий монастир під покровительством Української православної церкви Московського патріархату.
Нині відновлено лише дві кімнати. На ремонт пішло 30 тисяч гривень. Навіть за скромних монаших потреб коштів на реконструкцію монастиря потрібно чимало.
Нині вже встановили нові пластикові вікна. Це стало можливо за підтримки Валерія та Дениса Олійників, керівників фірми «Денітан». До осені планують перекрити дах, який нині протікає, провести газ, відновити старовинний колодязь, глибина якого 40 метрів, а завширшки він 3 на 3 метри.
«Всі ремонтні роботи ведуться за пожертвування громади, – розповідає священик, ігумен Гавриіл. – Також дуже відчутна підтримка високопреосвященного Антонія, митрополита Хмельницького та Старокостянтинівського. Він виділив 12 тисяч гривень. Матеріалами та обладнанням допомагають Євгенія Косковецька, генеральний директор ВАТ «Укрелектроапарат», Віталій Лісовий, начальник Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, Василь Сивун, директор ДП «Летичівський лісгосп», Василь Демчишин, народний депутат України. Також селяни приносять свої пожертви. Ми вдячні всім, хто вже підтримав нас, і тим, хто це зробить. Адже допомога вкрай необхідна!».
Ігумен Гавриіл зазначив, що за наявності коштів та спеціалістів можна відновити будівлю монастиря за рік, а то й швидше.
Також мова йде про відновлення старовинної ікони Божої Матері, яку привезли зі священної гори Афон. Її подарував російський імператор Олександр ІІІ. За радянських часів ікону використовували на виробництві. Посередині вирізано отвір для швейної машинки. Кажуть, що людина, яка понівечила ікону, потім втратила руку. Лик Божої Матері частково зберігся лише на тій частині, що була вирізана, а текст на зворотному боці ікони пошкоджено мастилом для швейної машини, що майже знищило текст. Ігумен Гавриіл запевнив, що митрополит Антоній пообіцяв допомогти з відновленням святої реліквії.

Монах сподівається на підтримку людей
Вже з весни представники духовенства планують розпочати будівництво храму. За давніми переказами у монастирі була надзвичайно красива, велика кам'яна церква. Проте ні фотографій, ні креслень не залишилося. Відомо лише, що вона розташовувалася на тому місці, де нині стоїть стара шкільна їдальня. Як розповів ігумен Гавриіл, районна влада розглядає питання передачі цієї їдальні сільській раді, а вже місцеве самоврядування поверне її у власність монастиря.
Священик сподівається знайти плани, креслення найпершої церкви, яка славилася на всю округу.
Та навіть у нинішній церкві, якою слугує колишня трапезна монастиря, проводяться богослужіння. Ігумен Гавриіл каже, що духовенство всіма силами намагається відновити не лише саму будівлю монастиря, а й його духовну значимість. Священик твердить, що двері чоловічого монастиря відкриті для послушників, які прагнуть присвятити своє життя Богу. Також він поділився своїми планами на майбутнє. Зокрема, про повернення земель, які обробляли монахи. Адже згодом, коли будівля буде відновлена і до неї прийдуть служити монахи, їм потрібно буде прогодувати себе.
Також ігумен Гавриіл відкрив рахунок, аби усі, хто має бажання пожертвувати якісь кошти для монастиря, могли це зробити у зручний спосіб. Усі, хто хоче допомогти, можуть перерахувати кошти на
р/р 26005880234071 в Укрсоцбанку, МФО 315018, код ЗКПО 21326071.

Підтримай сайт