ye-logo.v1.2
1 Листопада, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 7 травня

Історія 2284
Зображенням Кам\'янця 1672 року авторства Кипріяна Томашевича
Зображенням Кам'янця 1672 року авторства Кипріяна Томашевича. Фото: uk.wikipedia.org

Штурм Кам’янця-Подільського козаками, більшовики у Шепетівці й археологічні знахідки поблизу Бакоти.

Під час національної революції 1648-1676 років козаки кілька разів намагалися захопити Кам’янець-Подільський. Про одну з таких спроб пише місцевий журналіст і краєзнавець Олег Будзей у статті «Як козаки Кам’янець штурмували» для газети «Подолянин». 

За його словами, коли у 1651 році відновилися воєнні дії, польський король із головними силами направився в Сокаль на Галичині. Туди повинно було прибути військо, яке стояло під Кам’янцем. Богдан Хмельницький довідався про цей план і послав до Кам’янця 40-тисячний загін козаків. Керували ним осавул Демко, полковники Джеджалій і Савич. Перед ними стояло завдання не допустити з’єднання польських військ. Але поляки, почувши про це, 7 травня відійшли з-під Кам’янця.

Прибувши туди, козаки вже не застали противника. Кількох шляхтичів, які необачно залишилися тут, вбили або захопили в полон. Демко і Савич кинулися у погоню за ворожим військом, Джеджалій з частиною війська почав штурмувати Кам’янець.

Козаки кілька днів обстрілювали місто ядрами. Проте через неумілість козацьких гармашів, гармати не завдали Кам’янцеві великої шкоди. Побачивши неприступність фортеці, Джеджалій 19 травня вирішив відступити.

7 травня 1919 року Червона армія захопила Шепетівку. У другій половині квітня того року в поблизу Шепетівки точилися жорстокі бої між частинами Української Народної Республіки та частинами Робітничо-селянської Червоної армії. Останнім 7 травня вдалося захопили місто.

Панцерний потяг «Вільна Україна», який брав участь у боях за Шепетівку. Квітень 1919 року. Фото: shepetivka-rada.gov.ua

Панцерний потяг «Вільна Україна», який брав участь у боях за Шепетівку. Квітень 1919 року. Фото: shepetivka-rada.gov.ua

Цього ж дня у 1920 році Симон Петлюра знову прибув до Кам’янця-Подільського. Його візит був коротким, адже він одразу по прибутті провів нараду з окремими міністрами та знову відбув на фронт.

7 травня, 1925 року газета «Радянська Волинь» написала про першу Шепетівську округову конференцію кустарів. Кустарями називали дрібних підприємців, котрі використовують власну робочу силу, або невелику кількість найманих робітників і виготовляють промислові вироби на ринок. З 1921 року кустарі почали об'єднуватись, таким чином було легше вижити на ринку та давало можливість отримувати деякі привілеї (наприклад позики які видавались лише тим підприємцям які об’єднані в кустарно-промислові товариства). Для того аби згуртувати кустарів і проводились подібні конференції. Найбільш поширеними були швейні і харчові кооперативи, які діяли у кожному містечку. В багатьох з них існували також шкіряні, взуттєві та деревообробні кооперативні артілі. На Поділлі кустарне виробництво було поширене серед єврейського населення. Вони організовувались в кустарні виробничі кооперативні колективи шевського, пекарського та круп’яного напрямків.

7 травня 2018 року кореспонденти сайту «Є» писали, що поблизу Бакоти археологи Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника знайшли давньоруське поховання. Там дослідники виявили скелет чоловіка молодого віку, поруч з яким лежали лунниця (срібна жіноча прикраса) та залізна пилка. А поблизу села Підгірне Старокостянтинівського району в урочищі «Жеребки» місцеві краєзнавці випадково натрапили на бідон із друкованою продукцією повстанської підпільної мережі ОУН, а також на особисті речі підпільників.

У травні 2018-го поблизу Бакоти археологи знайшли давньоруське поховання

У травні 2018-го поблизу Бакоти археологи знайшли давньоруське поховання. Фото: з архіву, 2018 рік.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую